Як починається день журналіста

0

Я довго думав, з ким із наших місцевих журналістів зробити тематичне інтерв’ю до свята. Вирішив, що запитаю декількох колег та опублікую їхні коментарі на сайті  vsim.ua.  Адже ці люди працюють і вдень, і вночі, щоб хмельничани завжди були в курсі останніх подій міста.
Отже, як починається день журналіста:
Михайло Цимбалюк, редактор газети «Актуально для подолян»

Як ненормований день. Не мчуся до редакцї, Під настрій – зарядка, потім – сніданок і дописування того, що не встиг напередодні. Нотатки у щоденнику, планування дня, перегляд пошти, повідомлень про події в Інтернеті.

Журналістика – то невсидюча посидючість. З одного боку успіх залежить від того, на скільки ти легкий на підйом, щоб встигати за подіями, за носіями інформації (коментарів і експертних та аналітичних масивів відомостей). Значною мірою цю інформацію можна отримати від наполегливого сидіння за комп’ютером, на телефоні. З іншого боку від уміння висидіти над матеріалом залежить його якість, читабельність. От в залежності від того, є матеріал для статті чи замітки й залежить початок дня. Або у пошуках інфлормації, або у наданні зібраним відомостям форм заміток, кореспонденцій, репортажів чи статтей. Втім, якщо тільки писаниною чи біганиною займатися, то швидко приходить втома, а ще швидше – нудьга. Тому я намагаюся чергувати творчість журналістську з творчістю літературною…

Ірина Поліщук, тележурналіст інформаційної служби «33 каналу»

– Коли ранок починається не з кави, а з мантри «я люблю людей, я люблю людей, я люблю людей». Найважче примусити себе піднятися з ліжка. Наступний етап: доповзти до ванної і змиритися з тим, що влада знову вимкнула гарячу воду, а з нею і світло. 10 хвилин на збори. Далі телепортація пішки на «улюблене» ТВ. Зранку я «швидша за смерть», а режим «журналіста годують ноги» вмикається десь після 11 години ранку.

Андрій Ящишен, журналіст газети «Проскурів»

– Як на мене, найважче у журналістиці — постійно пропускати через себе інформацію й іноді працювати без вихідних, що є наслідком ненормованого робочого графіку. З останнім впоратися найлегше. Так, думаючи як тримати себе у тонусі, зрозумів, що потрібно раніше лягати спати й ставати близько шостої ранку. Тому вже третій місяць мій день зазвичай починається рівно о 5:45. А ось лягти раніше виходить не завжди… Впоратися з надміром інформації трішки важче. Стараюся відволікати себе на приємні речі, хоча це не завжди виходить особливо у такий непростий для держави час. Тому хоча б стараюся починати свій робочий день з позитивних думок.

Галина Мельник, журналіст «Народної газети Є»

– Філіжанка львівської кави і стрічка новин — це вже свого роду рефлекс. Як на мене, на початку робочого дня журналіст просто зобов’язаний найперше дізнатися, що нового сталося, поки він розглядав у снах кольорових слонів. Щоб усе встигати, радять усю роботу планувати і вести нотатки. Таких порад намагаюсь дотримуватись, щоправда, не завжди виходить. А щоб часом не проґавити якусь подію чи зустріч, перед сном намагаюсь прокрутити наступний день: що пишу, куди йду.
Коли вступала на журналістику, голова була забита романтичними дурницями про цікаві знайомства, подорожі, творчу реалізацію, славу і все таке. Такі думки покинули мене ще в період навчання, коли зрозуміла, що нашу професію таки не дарма називають другою найдавнішою, тільки торгуємо ми трохи іншим.

Тетяна Очеретнюк, журналіст телеканалу «Ексклюзив»

– Встаю, п’ю каву, збираюся на роботу, там знову п’ю каву і беруся до праці. Одразу ж переглянула новини. Найцікавіше про політику та АТО. Наразі найбільше працюю із військовими. Якщо є зйомка, то мушу до неї підготуватися – запитання, проблематика. У четвер в мене прямі ефіри, працюю над темою ефіру, запрошую гостей у студію.

Максим Фарина, журналіст «ВСІМ»

– Мій день починається з вечора, коли редактор повідомляє про мої нові завдання. Ставши журналістом у мене змінився графік мого ранку. Раніше мені було достатньо відбути звичні для будь-кого процедури у вбиральні та на кухні. Ну і вдягнутися. Тепер до цього доповнилися обов’язкові перевірки важливих та цікавих новин, які я міг пропустити за ніч, перегляд нових повідомлень на електронній пошті, заливка термінових новин на сайт… Аби мої очі відкрилися повноцінно, і я зміг побачити все, що відображається на екрані гаджету, мені необхідно випити філіжанку кави. Після цього розпочинається шалений трудодень, який може тривати більше 24 годин. Робота у нас така – важка, цікава та ненормована. Але потрібна.

Любов Тімкова, журналіст ТРК «Поділля-Центр»

– Я просинаюсь відразу, як просинається моя донечка Ксеня. Я готую їй молочко, а собі каву, яка дозволяє мені остаточно проснутися. Ми усе це випиваємо і я збираюся на роботу. Паралельно переглядаю теленовини. Прийшовши туди я уже маю змогу подивитися в інтернеті, що сталося у світі. Вдома на заваді мені стає активність дочки, яка «допомагає» мені натискати на клавіатуру.

Колектив «ВСІМ» вітає всіх журналістів зі святом. Бажаємо  легкого пера і творчої наснаги. І миру та злагоди всім нам!

6 Червня, 2015 |

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Vantage Theme – Powered by WordPress.
Перейти до панелі інструментів