Волонтер про солдатів на Сході: «Вони рахують дні до нашого приїзду, а як бачать наше авто, радіють, як діти»

Останнім часом все більше і більше з’являється різних волонтерів і волонтерських організацій, які займаються підтримкою воїнів АТО. Але серед них щоразу частіше трапляються шахраї. Через це люди поступово перестають довіряти волонтерам, від чого страждають найперше українські солдати.
Волонтер Олександр Баурін займається волонтерством вже протягом року. Кожного разу він намагається відзвітувати перед людьми про поїздку на Схід: знімає відео, фотографує, зберігає чеки. Щотижня Олександр, разом з незалежним волонтером Тетяною Юзепчук, завантажують повний автомобіль різних речей і смаколиків для військових і вирушають в дорогу.
«Ми їздимо кругом, де є наші хмельничани. Правда, не на всі позиції нас можуть допустити, оскільки є місця надто небезпечні. Зазвичай ми обслуговуємо за одну поїздку дві області – Донецьку і Луганську, – розповідає волонтер Олександр Баурін. – Перебуваючи там, постійно чути постріли, вибухи, тому я намагаюся їздити у безпечніші зони. Мій автомобіль не захищений, а я відповідаю за людей, які їдуть зі мною».
Волонтерська діяльність Олександра розпочалася минулого Великодня, коли він повіз на Схід майже три тисячі пасок від Римо-католицького костелу. «Спочатку я їхав в зону АТО раз у місяць, потім двічі. А з часом почав їздити кожного тижня. Перед Новим роком доводилось навіть по два рази на тиждень їздити. Люди тоді дійсно багато всього передавали, а ми відразу все пакували і відвозили», – говорить він.

За добу до Великодня волонтери, роздаючи паски, об’їхали 15 різних місць

Волонтери намагаються привозити бійцям все, чого ті потребують: продукти, форму, берци, білизну, засоби гігієни, прилади нічого бачення.
«Військові потребують всього. Ми познайомились там з 20-річним солдатом. У нього зріст 1,68 і 39-ий розмір взуття, – ділиться Тетяна. – Йому видали берци 43-го розміру і велику форму. Куди він у ній буде ходити? Ми йому вже доставили берци нормального розміру. Тепер замовили форму, скоро маємо відвезти».
За словами волонтерів, форма там взагалі більше двох тижнів не носиться. Немає умов для прання та миття. Щоб солдати могли зробити собі баню і буржуйки, аби просто помитися, доводилося привозити бочки для води, спеціальну клейонку, каркас. Через несправну техніку військові не можуть нормально виконувати свої задачі, тому волонтери переслали на Схід вже два автомобілі.

Солдати завжди вдячні за підтримку людей

Приїзду волонтерів бійці завжди радіють. Відраховують дні, коли їх побачать. Телефонують, цікавляться, коли ті будуть. «Під час останньої поїздки вони дзвонили і питали в нас: «Нам обідати, чи чекати вареників?», – згадує Тетяна. – Вони знають, що ми привеземо домашню їжу і чекають нас з нетерпінням».
«Тушонку, яку видають солдатам, їсти не можливо. Був досвід, коли я її сам пробував. Після чого попросив хлопців викинути її собакам, а я краще нормальної тушонки принесу, – зізнається Олександр Баурін. – Вони так і зробили. Але те викинуте м’ясо навіть собаки їсти не захотіли».
Волонтери говорять, що з кожним разом збирати гроші на поїздки все важче. Війна продовжується і під час перемир’я, постійно є обстріли. Але люди вже втомилися від війни, знесилилися. “Насправді допомоги все менше і менше. Якщо рік назад люди давали гроші на допомогу, сьогодні дуже важко збирати кошти на форму, берци, прилади нічного бачення, – розповідає Тетяна Юзепчук. – А дзвінків від солдатів безліч. Приходиться їм відмовляти, або казати “буде можливість — допоможемо”.

 Військові щоразу з нетерпінням чекають приїзду волонтерів

За кілька днів волонтери знову вирушають в дорогу, але до неї вони ще не готові. “В нас зараз немає грошей на пальне. Але буває таке, що в останню ніч збираємо гроші, – зазначає Олександр. – Ще трапляються випадки, коли гроші на дорогу зібрали лише в одну сторону — і одразу вирушаємо, бо військові чекають. А тоді в телефонному режимі повідомляємо своїм, що грошей на пальне додому ми не маємо”.
Чоловік зізнається, що було кілька поїздок, коли руки в нього опускалися. Тоді він казав, що більше не поїде на Схід. “Було, що я сидів по три години на заправці і не мав грошей заправити авто, щоб поїхати додому. Але потім, розумів, що хлопці все-рівно потребують допомоги”, – говорить він.

 Раніше люди більше допомагали бійцям АТО

Незважаючи на важку ситуацію, волонтери не планують зупинятися допомагати бійцям і продовжуватимуть далі робити свою волонтерську справу. Говорять, що солдати дуже потребують підтримки від людей, оскільки держава не може забезпечити їх достатньо. Тому вони закликають всіх допомагати українським захисникам. “Солдати, перебуваючи тижнями у бойовій обстановці, дуже чекають нашої підтримки. Вони щиро вдячні за будь-яку допомогу і небайдуже ставлення людей”, – кажуть волонтери.
На разі для наступної поїздки потрібно зібрати: берци, форма, шкарпетки, футболки, білизна, шини розміру 215*75*16С і 215*70*16С, диски на бус Т5, солодощі, кава, цигарки.
Телефон для довідок: 0688174627, 0933366327 — Тетяна
Реквізити для допомоги:
Приватбанк № карти: 4405885829034492 (Юзепчук Тетяна Миколаївна)