Спецтема. Як Майдан відобразився у творчості подолян
0Усі суспільні події, а особливо такі вагомі, певним чином закарбовуються у мистецтві. Ми спробували дізнатися, яким чином Революція Гідності відобразилася у творчості подільських художників, музикантів, фотографів та інших митців.
Народний художник України Микола Мазур створив серію графічних робіт та колажів, присвячених революційним подіям. «Беркут», «Майданівка», «Ніч на Майдані» – назви говорять самі за себе. За задумом Миколи Івановича, це були ескізи до майбутніх картин. Художник сподівався зробити цілу серію живописних полотен, але не встиг – відійшов у вічність.
Ці роботи мали бути ескцзами до живописних полотен.
«Ці події сильно вразили батька. Якби здоров’я дозволяло, він був би активним учасником, а так спостерігав, вболівав і писав, – розповідає донька художника Оксана Мазур. – Усі ці роботи зроблені дуже швидко, це потік свідомості, образів, які він занотовував. Я приходила в майстерню зранку, а в нього вже був стос ескізів на цю тему».
Микола Мазур, “Майданівка”. «Майданівка». Дівчина у навушниках, обличчя у сажі, а на касці відбиваються вогні Майдану.
В Оксани Мазур також є картини, присвячені Майдану. Вони – частина проекту «Сторінки щоденника», в якому художниця відображає події, як особисті, так і суспільні, які зачіпають її за живе.
Оксана Мазур, «Сон на Майдані». Передчуття кривавих подій 18-20 лютого.
«Цей проект може тривати усе життя, адже постійно щось стається, що не залишає тебе байдужим, – розмірковує мисткиня. – А розпочався щоденник якраз з майданівської серії. Далі були події АТО, зокрема, Іловайський котел».
В цих роботах мало оптимізму, вони – дзеркало того, що відбувається. У кожну картину органічно вплітається текст, стає частиною зображення.
Із серії «Сторінки щоденника». Триптих, частина 1, “Майдан”.
Майдан яскраво відобразився у творчості хмельницького художника Миколи Мельничука, який був активним учасником подій. Він практично щодня ходив на місцевий Майдан і навіть читав молитви зі сцени, які підхоплювали сотні людей.
Микола Леонтійович створив понад півсотні монохромних картин, присвячених Революції Гідності. На них – тисячі облич, силуетів, які страждають, гинуть.
Майдан у картинах Миколи Мельничука монохромний.
«Це важкі картини, на них є любов, ненависть, зрада і кров», – розповідає художник. Він презентував свої роботи у Хмельницькому обласному художньому музеї на виставці «Дорога дорога».
Художник присвятив Майдану понад 50 картин.
Також Микола Мельничук – автор дзвіниці на честь Небесної Сотні, яку встановили біля греко-католицького храму Пресвятої Богородиці, що на вулиці Зарічанській у Хмельницькому.
Не залишилися осторонь і музиканти. Бард Ігор Білий, перший раз з’їздивши на столичний Майдан, написав пісню «Поїхали, мій друже, на Майдан».
«Тоді я побачив усе зсередини, познайомився з багатьма людьми, відчув той дух свободи і вольності, перейнявся вірою, що все ми зможемо», – згадує музикант.
А після розстрілу Небесної сотні у нього народилася інша пісня – «Снайпер». У ній пан Ігор спробував поставити себе на місце снайперів і зрозуміти, чому вони стріляли в людей.
«Уся моя творчість — боротьба, а тому вона добре перегукується з сучасними подіями. Я виступав з піснями на барикадах, в санчастинах. Але пісню «Снайпер» виконую дуже рідко, вона дуже важка психологічно», – каже бард.
Інший бард, Сергій Білецький, написав п’ять пісень про Майдан, найвідоміша із них «Свічки пам’яті». Він виконував їх наживо на Київському Майдані та на барикадах на Грушевського. А зараз готується до друку його книжка, куди увійдуть ці пісні.
У хмельницького гурту «Синтез DNK» народилася пісня «Застиглі дні». Вона – про біль, горе, втрачені життя і надію на те, що герої не вмирають.
«Пісня була написана під впливом подій, що відбувалися в Україні в страшну зиму 2013-2014 років. Дуже боляче було спостерігати за бійнею, нерви були, що натягнуті струни. І цей біль вилився у пісню довжиною в рекордні дев’ять хвилин», – розповідає фронт-вумен гурту Надія Телеховська.
Пісня була записана з першого дубля, наживо. В записі брали участь Антон Горбатюк, Вадим Клименко, Борис Ковальський, Валерій Телеховський, Надія Телеховська. Записав Серж Білоус.
Послухати пісню “Застиглі дні” можна тут.
Поети також гостро відреагували на революційні події. Обласний осередок «Конгресу літераторів України» присвятив подіям у країні окремий том альманаху «Медобори». Сюди увійшли твори Володимира Захар’єва, Ігора Байдака, Павла Нечитайла, Марії Лисайчук та інших літераторів.
Серед них — мешканка села Рахнівка Дунаєвецького району Ганна Корчинська, яка 40 років пропрацювала у місцевій школі. Вона написала трилогію «Майдан надії», в яку увійшли твори «Видіння», «Безсмертя» та «Прощення»
Ганна Яківна постійно друкує свої твори у періодичних виданнях Хмельниччини.
«Коли на Майдані відбувалися ці страшні події, у мене була висока температура і страшні видіння. Тоді і народилися ці вірші», – згадує Ганна Яківна.
Цілий том альманаху “Медобори” присвячений актуальним подіям у країні.
Лікар та голова Хмельницької міської організації Всеукраїнської громадської організації «Союз Чорнобиль України» Володимир Лукіянчук написав про Майдан книгу. Документальне видання «Листопада кривавого слід» містить хронологію подій та розповідає про учасників революції.
«Під час Майдану я займався питаннями організаційної та фінансової допомоги сім’ям загиблих та постраждалих революціонерів. Тому довелося спілкуватися із родичами поранених та загиблих, лікарями та багатьма активістами. Усі ці матеріали увійшли у книгу, – розповідає Володимир Федорович. – Час невпинно летить, усе забувається, однак цю пам’ять слід зберегти».
Книга містить хронологію революційних подій у Києві та у Хмельницькому, інформацію про усіх представників Небесної сотні, в тому числі і про подолян, які загинули, захищаючи демократію.
Хмельницькі фотографи також знімали Майдан у всіх його проявах. А для декого саме революційні події стали поштовхом до творчості. Серед таких людей – Микола Кулик родом із Дунаєвець. До Майдану він займався спортом і бізнесом, а під час нього став… фотографом. Пан Микола так захопився фотомистецтвом, що практично не розлучається з камерою, а майданівські знімки принесли йому перемогу у фотоконкурсі «Хмельницький крізь об’єктив».
Микола Кулик почав фотографувати під час революційних подій.
«Я постійно був на Майдані і саме там захопився фотографією. Тепер я фотографую спортивні події, мальовничі куточки України», – розповідає Микола Кулик.
У Кам’янці-Подільському революційні події закарбували вуличні художники. Під час фестивалю «Республіка» на стіні кінотеатру «Юність» з’явився гігантський мурал (малюнок на архітектурній споруді) «Запальний танок». Його створила команда одеських митців М-97, яка також працювала над муралом «Поверніть нам наше небо» у Хмельницькому на вулиці Інститутській.
“Запальний танок” у Кам’янці-Подільському.
Патріотичну стіну у виконанні учасників «Республіки» можна побачити і в Хмельницькому, у мікрорайоні Ружична. Художники із Кам’янця-Подільського, Чернівців та Одеси зобразили єднання України з ЄС та інші патріотичні символи.
Ще один патріотичний стріт-арт у Ружичній прикрашає автобусну зупинку. Це портрет Тараса Шевченка на синьо-жовтому тлі і його цитата із поеми “Кавказ”: «Борітеся — поборете! Вам бог помагає! За вас правда, за вас слава і воля святая!».
Патріотична зупинка у Хмельницькому.