Спецтема: Майдан. Хмельницький. Спогади.

0
 
Осінь 2013 – зима 2014, які перевернули наше життя

Майдан. Хмельницький. Спогади.

Про події дворічної давнини, які вирували в Хмельницькому

Сергій Бондарчук, Микола Дзявульський, Олександр Клітинський, Анатолій Корнєєв, Артем Мазур, Дмитро Пагор, Олександр Подригун, Людмила Шеремет… Ці Герої Небесної сотні з Хмельниччини. Їхні імена та прізвища, як і решти майже ста загиблих під час Революції Гідності, навіки увійшли в історію України.

У цьому матеріалі ми не ставили за мету проаналізувати те, що сталося в 2013-2014 роках. Не шукали винних у вбивствах на Майдані в Києві, під управлінням СБУ в Хмельницькому. Вирішили просто згадати про те, що відбувалося тоді… “Майдан. Хмельницький. Спогади” – матеріал про те, як осінь-2013 – зима-2014 перевернули наше життя.

“24 листопада минулого року ми планували у парку імені Т.Г. Шевченка проєвропейську акцію, тому зібрались ввечері 21 листопада, щоб обговорити її організаційні моменти. Це був день, коли Азаров заявив: Україна не підписуватиме угоду про асоціацію з ЄС. Тодішнє відчуття – нас “кинули”. Розійшовшись того вечора по домівках, ми ще довго сиділи у “Фейсбуці”: обурювались, обговорювали план дій. А пів на другу ночі вирішили: їдемо на хмельницький Майдан. Нас було семеро плюс таксист, з яким ми їхали. Пов’язали тоді на “Віру. Надію. Любов” прапор й до світанку простояли на Майдані. Перед тим, як розійтись вранці на роботу, вирішили: проводимо прес-конференцію, піднімаємо людей”, – Інна Корсун, одна з перших учасниць хмельницького Майдану.

Інна Корсун та Степан Кушнір після нічного Майдану закликають хмельничан ввечері зібратися на головній площі Хмельницького.

22 листопада 2013 року.

25 листопада 2013 року. Майдан у Хмельницькому збирав все більше людей. Але то був лише початок…

 

Перша сесія. Не остання

26 листопада історична подія – вперше пройшла позачергова сесія Хмельницької міської ради під відкритим небом. На неї зареєструвалися 41 із 60 депутатів. Було прийнято рішення «Про звернення депутатів Хмельницької міської ради до Президента України, Верховної Ради України щодо відновлення курсу на європейську інтеграцію та укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом». У ньому депутати одностайно вимагали відновити курс на європейську інтеграцію та підписати Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзі. А також… відправити уряд Азарова в відставку. Згодом сесії просто неба відбувалися ще декілька разів.

Майдан. Хмельницький. Спогади.

Перший “вибух” – перше грудня

Події в Києві, коли 30 листопада жорстоко побили учасників Євромайдану, змінили й хмельницький Майдан. У перший день зими на площі в Хмельницькому зібрався багатотисячний мітинг. А з офісу обласної орагнізації Партії регіонів “впала” табличка. А ось прапор “регіоналів” скинути не вдалося – на заваді стали правоохоронці.

 

 
 
 

Володимир Гаврилюк, начальник управління МВС у Хмельницькій області 2005-2007 та 2008-2010 років:

“Ми ж бачили, що Євромайдан був мирним зібранням, ніякої агресії не було. Але хтось вирішив розігнати Майдан, щоб показати свою силу. Але така сила, коли проливається кров мирних людей, це ознаки громадянської війни. Я не хочу, щоб і надалі проливалася кров. Хоч, щоб влада одумалася та прийняла ті пропозиції, які висловлюють громадяни країни”.

1 грудня 2013 року.

5 грудня 2013 року Хмельницька обласна рада, більшість в якій представляли провладну партію, так і не наважилася виступити проти режиму. А тому декілька тисяч мітингувальників, які зібралися під стінами облради змусили усіх, хто виходив із приміщення обласної ради пройти так званим “коридором ганьби”. Пройшли не всі. Дехто вирішив тікати через інший вихід, який знаходиться на задньому дворі обласної ради.

 

Депутати обласної ради залишають територію “парламенту” через чорний вихід.

5 грудня 2013 року.

Іван Данкевич, настоятель Хмельницького храму Різдва Пресвятої Богородиці Української греко-католицької церкви:

“Майдан для нашого народу це місце, де можна висловити свою позицію, думку, бачення тої чи іншої ситуації. Це місце, на якому збираються люди, котрі проявляють свої погляди і в цьому немає нічого кримінального та поганого. Єдине, щоб цей майдан не звужувався до осуду певних осіб. Прийде час і кожен з нас буде замінений на своєму місці. Але, як на мене, важливо змінювати систему. Якщо завтра якась інша людина сяде в крісло президента, то нічого не зміниться”.

15 грудня 2013 року.

29 грудня 2013 року молодь Хмельницького пройшлася містом із труною, побажавши усім, щоб Новий 2014 рік був із новою некорумпованою владою. А труну подарували представникам влади режиму Януковича.

 

Січень 2014-го…

Перший місяць нового року став трагічнішим за листопад та грудень 2013 року. Хоча перші два тижні пройшли відносно спокійно, аж поки Верховна Рада України не проголосувала за так звані “драконівські закони” 16 січня. З того дня все перевернулося. Почалася справжня революція, яку вже потім назвали “Революцією Гідності”.

16 січня парламент 239 голосами прийняв Закон про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та процесуальних законів щодо додаткових заходів захисту безпеки громадян» за номером 3879. Ним, фактично, заборонили все, крім дихати свіжим повітрям. До прикладу, за участь у зборах, мітингу, іншому масовому заході у масці (навіть новорічного персонажу), шоломі або з використанням інших способів маскування, щоб ваше обличчя не бачили, ввели не лише штраф від 2550 до 4250 гривень. Передбачили навіть до 15 діб арешту.

 

Мирна акція

Вже 18 січня на вулицях Хмельницького пройшов флешмоб, учасники якого одягнули на себе каструлі. В такий спосіб вони розповідали перехожим про закони 16 січня та закликали відстоювати своє право на мирні зібрання.

Сергій Рижук з Нетішина, сам того не підозрюючи, став зіркою не лише місцевих та всеукраїнських ЗМІ. Як він із друзями щоп’ятниці ходить до лазні, взнали мільйони людей. Для цього Сергію достатньо було… виконати одну з норм “диктаторського закону”.
Він попросив правоохоронців забезпечити супровід автомобільної колони його друзів спецавтомобілями зі спецсигналами. Оскільки, заявив він міліціонерам: “Так як нас збирається більше 10 чоловік, то прошу виділити працівників міськвідділу для забезпечення громадського порядку”. Історію свого “прохання” він розповів на хмельницькому Майдані.

 

Мешканець Нетішина одразу вирішив перевірити дію нового закону

19 січня 2014 року. Хмельницький. Майдан Незалежності.

Василь Ядуха, голова Хмельницької облдержадімністрації 2010-2014 років:

“Як ми, влада, можемо вплинути зараз на Київ? Я стовідсотковий прихильник мирного врегулювання, тому що потрібно об’єктивно дивитися. У нас у кожного є діти, мій також там в Києві сьогодні перебуває. Це біда може бути в кожній сім’ї. А щодо “Беркуту”, то ми не можемо на нього вплинути”.

23 січня 2014 року.

Після того, як 22 січня в Києві було вбито першого Героя Небесної Сотні Сергія Нігояна, події в Хмельницькому почали розгортатися стрімкіше. Вже 23 січня зранку біля Хмельницької облдержадміністрації почали зводити барикади. А 24 січня, коли Хмельницька обласна рада зібралася на своє позачергове засідання, активісти штурмом взяли адмінбудівлю, вимагаючи від депутатів прийняти звернення про перевибори парламенту та відставку Януковича. Поставили й іншу вимогу – губернатор має написати заяву на звільнення. Та ні заяви, ні Василя Ядухи того дня так і не побачили. Заява з’явилася через місяць – 22 лютого, після трагічних подій.

Поки депутати Хмельницької обласної ради, більшість яких були в провладній фракції “Будуємо Хмельниччину разом” думали, “відправляти” Януковича в відставку чи ні, мітингувальники брали штурмом адмінбудівлю. За усіма подіями тоді вперше можна було стежити на сайті “Є”.

 

Штурм Хмельницької облдержадімністрації

24 січня 2014 року

 

Ще в січні 2014-го навіть ніхто не міг припсутити, що вже в лютому біля “Віри. Надії. Любові” хмельничани віддаватимуть шану не лише вбитим українцям у Києві, а й тим, хто загинув у Хмельницькому.

 

Лютий…

Початок другого місяця 2014 року був схожим на січень. Все наче було спокійно. Ні, Майдан нікуди не розходився. Але, здається, натяку на те, що станеться 18-19 лютого не було. А сталися, як відомо, жахливі події. Як у Києві, так і в Хмельницькому.

Ранок 19 лютого. У Хмельницькому учасники Євромайдану перекрихи рух транспорту на перехресті вулиць Пушкіна-Кам’янецької. Потім частина людей пішла до обласної ради, вимагаючи голову облради Миколу Дерикота вийти з Партії регіонів. А далі… трагічні події під управлінням СБУ.

 

Без коментарів

“Стріляли через двері. Одну жінку забрала швидка, ще одного чоловіка ранило в області тазу чи ноги, не розібрав, і ще одному чоловікові куля чи то зачепила, чи пройшла на виліт. Стріляли з центрального входу до приміщення, та з бокових воріт. В обох місцях калюжі крові”, – 19 лютого пообіді повідомив журналіст сайту “Є”, який вів пряму трансляцію біля приміщення управління СБУ в Хмельницькій області.

Віктор Крайтор, начальник управління СБУ в Хмельницькій області 2013-2014 років:

“Мені дуже прикро, що стався такий інцидент. Я вибачаюся за цей прикрий інцидент і ми надамо допомогу пораненим людям. Але мушу пояснити, що СБУ – це режимний об’єкт. Ми не могли допустити, щоб гарячі голови увійшли до приміщення”.

19 лютого 2014 року.

 
 

 

Четверо поранених, двоє загиблих. Такий результат подій 19 лютого в Хмельницькому біля будівлі СБУ. Вбиту 73-річну Людмилу Шеремет поховали в Хмельнциькому, а 21-річного Дмитра Пагора в селі Хроптова Чемеровецького району. Усю відповідальність у трагічних наслідках на себе взяв тодішній керівник обласного СБУ Віктор Крайтор. Утім, минуло два роки, а громадськості й досі не відомо, чи покарані винуватці кривавих подій 19 лютого в Хмельницькому.

 

Янукович втік. Майдан не розійшовся. Почалася новітня історія. В Україну прийшов агресор. Спочатку Крим, потім Донбас. Війна триває…

“Майдан. Хмельницький. Спогади”.

Автор: Володимир Гординський.

Фото: Володимир Гординський, Дмитро Скрипник, Алла Собко.

Відео: Володимир Гординський, Дмитро Скрипник, Алла Собко, Віктор Паламарчук.

9 Лютого, 2016 |

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Vantage Theme – Powered by WordPress.
Перейти до панелі інструментів