Рідкісних красивих і кусючих підопічних зібрали під одним дахом у Шепетівці

0

Вже декілька років Ірина Миколаївна піклується про своїх нетрадиційних домашніх улюбленців. Жінка називає їх розумними, ласкавими, кумедними й запевняє, що кращих тваринок для утримання в квартирах годі й шукати. Адже вони мовчазні, не вибагливі й не вимагають багато місця.
У виставковій залі акваріумістики шепетівського міського центру еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді близько 25 великих акваріумів. Вони поділені на різні біотопи: Південна Азія, Північна Америка, колекції барбусів та неонів, апістограма й золоті сомики. Все продумано й підібрано так, як і в природі. До прикладу, апістограма плаває по середині акваріуму, неони «облюбували» верхні шари, сомики — нижні. «Перлиною нашої колекції є рибка червона папуга, — розповідає пані Ірина. — Це штучно виведений вид із трьох видів цихлідових. Тобто, ця рибка «стерильна» й не здатна розмножуватися природнім шляхом. Червона папужка дуже цікава, дітки кажуть, що вона постійно усміхається. Таке враження створюється завдяки своєрідній зовнішності цієї красуні. Забарвлення в червоних папужок дуже ефектне — червоне, помаранчеве, яскраво-жовте. А щоб воно було ще яскравішим, їх годують спеціальними кормами із високим вмістом каротину.
Ще одна гордість нашого гуртка цихлазома манагуанська. Особливість цих рибок в тому, що вони турбуються про своє потомство. Ікру ховають, відкладають у печерках. Коли мальки вилуплюються і, починаючи досліджувати простори акваріуму відпливають далеко від батьків, цихлазоми манагуанські ловлять своїх дитинчат у ротики й переносять на місце. При небезпеці ці відважні рибки вступають у справжні бої, захищаючи своє потомство».
За словами акваріумознавця, для кожної рибки потрібні свої умови утримання. До прикладу, живонароджувальні види — гупі, пецилія, молінезія — не можна оселяти в один акваріум із цихлазомами. Температура для всіх рибок різна: золоту рибку можна утримувати при 15-20ºС, а цихлазому — 26-28ºС. Це ж стосується і раціону. Для рибок, які плавають у верхніх шарах акваріуму потрібен корм, який плаває зверху й не падає на дно. Для донних рибок, навпаки. Особливе харчування слід забезпечити анцитрусам. Їм рекомендується купувати їжу у вигляді спеціальних таблеточок, адже у них ротик у вигляді присосок і їм такий харч зручніше споживати. А ще є рослиноїдні рибки, які харчуються водоростями та хижаки, які, відповідно, не можуть жити без м’яса».

Не годуйте равликів помідорами

Проте найбільше гуртківцям подобаються гігантські африканські равлики — ахатини. Вони спостерігають за ними, годують, піклуються. «Одна моя учениця навіть пише по цій темі наукову роботу, — хвалиться Ірина Миколаївна. — Дуже цікаво равлики розмножуються: вони гермафродити — у них немає поділу на чоловічу та жіночу стать. Равлик відкладає яєчка-ікринки й за один раз може привести на світ близько 100 дитинчат. На жаль, зиму переживають не всі, адже ці тваринки полюбляють спеку. Найоптимальніша для них температура — 30ºС. Тому, якщо ви плануєте «оселити» у себе африканського равлика, потурбуйтеся про обігрівальну лампу. Це найоптимальніший варіант, якщо у вас алергія на котиків чи собачок. Равлики не примхливі, не займають багато місця, не шумлять та їдять практично всі овочі — капусту, моркву, огірочки тощо. Єдине виключення — помідори. Цей овоч для них є отрутою. Взимку слід також давати до раціону гречану групу й перетерту яєчну шкаралупу, оскільки равликам потрібен кальцій».

Те, що красиве, ще й кусюче

За словами педагога, декілька років тому місцеві жителі почали приносити до Шепетівського ЦЕНТУМу болотних черепашок. З того часу колекція росла та збільшувалася. При цьому, поруч із болотними та червоновухими черепашками оселився й тріонікс китайський. Це хижа черепаха, яка в природі зустрічається досить рідко. Цікаво, що вона м’якотіла, її панцир не має твердих рогових пластин. Крім того, цій тварині притаманна дивовижна швидкість реакції, а ще вона дуже кумедна та красива. «До речі, в природі таке досить часто трапляється — те, що красиве, ще й кусюче. Тому із цим домашнім улюбленцем слід бути пильними».
Схопити за пальця можуть й ігуани. Вони досить норовливі тваринки й вдома утримувати їх наважуються далеко не всі. І абсолютно даремно, адже ці екзоти дуже добре піддаються дресуванню. Вони швидко звикають до господарів і поводяться як ласкаві кішечки — дозволяють себе купати, беруть їжу із рук, можуть нерухомо сидіти на плечі господаря.
«Зелена ігуана Боня живе у нас уже вісім років і за цей час вона досить добре адаптувалася. Тваринка навіть впізнає діток, які ходять на гурток постійно, — запевняє Ірина Миколаївна. — Боня вегетаріанка, полюбляє салати, пекінську капусту, моркву, яблучка. До речі, самці ігуани зеленої зовсім інші за кольором. Деякі екземпляри взагалі яскраво-помаранчеві, мають розкішний гребінь». 

26 Січня, 2016 |

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Vantage Theme – Powered by WordPress.
Перейти до панелі інструментів