«Повістки передайте у Верховну Раду», або Як ми з військовими виконували план із мобілізації

Днями до редакції надійшло одразу кілька повідомлень, мовляв: рятуйте, наших чоловіків «знімають у Нацгвардію» прямо з городів та полів (пам’ятаєте, був такий жарт про те, що в Україні чоловіків «знімають з потягів і відправляють у Нацгвардію»)?

Одні читачі повідомили, що «селом їздить тентований автомобіль і багатьох забирають в армію відразу з дому», інші зізнавалися, що автомобіля не бачили, але повістки вручають всім «і хромим, і сліпим, і старим». З чого такий переполох у Копистинській сільській раді ми, дві дівчини «призивного віку», вирішили з’ясувати на місці і поїхали слідом за військовими.

«Знімали у Нацгвардію», як з’ясувалося, представники Хмельницького військового комісаріату, в рамках шостої хвилі мобілізації.

«Зараз тривають підготовчі заходи, ми проводимо медичні огляди, формуємо команди на відправку. У тому, що в село приїхали працівники військкомату немає нічого незаконного, так і має бути, — пояснює обласний військовий комісар Сергій Присяжнюк. — Людям немає чого лякатися, якщо вони не збираються уникати мобілізації. Війна триває другий рік, а дехто намагається сховатися. Так не може бути».

У Копистинській сільській раді на початку шостої хвилі мобілізації роздали понад сотню повісток

Начальник відділення обліку та бронювання солдатів, сержантів запасу, майор Олег Кіт каже: людина один раз на п’ять років має проходити медичну комісію для визначення, придатна вона для війська, обмежено придатна, чи взагалі не придатна. Про відправлення у зону АТО мова не йде. Ті, хто не з’явиться на комісію, будуть оголошені у розшук з подальшим притягненням до відповідальності.

Та люди в селі не ймуть віри і переказують одні одним різні версії. Поки ми їздили в пошуках того «тентованого автомобіля» наслухалися такого, що й самі боялися, аби нас не «зняли в Нацгвардію».

«Моєму брату щойно принесли повістку, хоча його вдома не було. Віддали мамі в руки і сказали, щоб з’явився у військкомат. А він «сердешник» у нас», – розповідає продавчиня у магазині в селі Богданівці.

«Їздить селом машина велика, і військові з неї роздають повістки. А когось і відразу забирають. Сама не бачила, але люди кажуть. Сусіду он відразу сказали збирати речі! А зараз кажуть, вони поїхали на Колибань», – ділиться жінка в Копистині, яку ми почали розпитувати «то де ж ті військові?».

У Колибані – ні слуху, ні духу. Село неначе вимерло. «Може й справді всі ховаються! Глянь – жодної людини, а ми вже проїхали майже через все село», – дивується Олена, кермуючи так, аби не втрапити в одну суцільну яму, яку тутешні називають дорогою. Десь на виїзді вже зустріли двох жінок. Одна з них – продавчиня місцевого кіоску – після запитання про військових активно почала переконувати нас, мовляв «нікого тут немає, останні повістки приносив сільський голова тижні два тому. Тай то лише п’ять на все село. А все, що говорять, то плітки».

«У неї чоловік військовий тому й так відгороджує їх. А повістки розвозять, сама бачила», – каже інша жінка, яку ми зустріли дорогою.

“Люди нас бачать і починають ховатися”, – кажуть військові.

Військових врешті ми знайшли аж у Копистині, і відразу напросилися поїхати з ними, щоб на власні очі переконатися, як на Хмельниччині виконується план із мобілізації, і кого ж саме «гребуть в армію відразу, без попередження». «Тентованою» машиною виявився звичайний УАЗик, а замість «купи сільських чоловіків, яких відразу забрали в армію» представники Хмельницького військкомату та правоохоронних органів.

«Правоохоронці для того, щоб нас не побили, – жартують військові, – бо люди на нас реагують по-різному. Ми об’їхали вже села Пирогівці, Червона Зірка, Копистин, Богданівці, Колибань. Роздали майже півтори сотні запрошень на медкомісію. Одні реагують адекватно, а інші дуже негативно, скандалять, обурюються».

Найпопулярніший аргумент, серед тих, хто обурюється, почувши про мобілізацію, стосується влади та нардепів: “Нехай іде воювати Верховна Рада, а не мій син”, “Чому не мобілізовуєте тих, хто при владі?”.

Різні бувають випадки, розповідають військові дорогою. “Одного разу, – кажуть, – під’їжджаємо в селі до ангару метрів з вісім висотою. Сидить поруч чоловік, курить. Побачив нас, і як чкурне вверх, на ангар! Поки ми вийшли з автомобіля, він уже сидів зверху, ховався. Після довгих перемовин вдалося переконати його злізти звідти. Запитуємо: чого втікав? «Сам не знаю!» – каже”.

Значну частину запрошень на медкомісію вручали в руки родичам, оскільки більшість ті, кому вони адресовані, або не проживають за місцем реєстрації, або ж працюють, і вдома з’являються лише ввечері. Обурюються та сперечаються теж, в основному, батьки та дружини. Воно й зрозуміло, кажуть військові. Самі ж чоловіки, яких таки вдалося застати вдома, реагують стримано. Кажуть: треба, то треба, якщо комісія визнає що «годний», то підемо служити.

Не на запис люди зізнаються: якби мобілізованим дали тисяч по десять зарплатні і пільги на комуналку в період, коли вони на службі, то ніхто б не ховався. А так, зізнаються, ті, хто повернулися зі Сходу, розповідають, що гроші виплачують недостатні для утримання сім’ї та ще й нерегулярно. Тому й люди не спішать з’являтися у військкомати, як то було під час першої хвилі мобілізації.

Військові ж пояснюють, що в основному негативні відгуки йдуть не від тих, хто воював, а від тих, хто відмовився і всю службу перечекав, так би мовити, у наметі. «Тим, хто відмовився йти воювати, платять лише за звання — по 800 гривень. От вони й розповідають про те, що не дають грошей. Ті, хто перебувають у зоні бойових дій, отримують тисячі по три», — пояснює Олег Кіт.

Загалом, на території Копистинської сільської ради проживає 3200 осіб. За словами сільського голови Анатолія Матюхіна, кілька тижнів тому він уже розніс селянам 54 повістки.

«З нашого села 30 людей проходять службу, деякі з них вже повернулися додому із зони АТО, – розповідає Анатолій Матюхін. – У нас тут живуть патріоти, люди не проти мобілізації, але ж вона має бути у межах розумного. Бо ж дають повістки і керівникам підприємств, і тим, хто доглядає старих батьків. Їх же не можна забирати».

«Хто ховається від мобілізації, має пам’ятати про кримінальну відповідальність, – каже Сергій Присяжнюк. – В законі не прописано, як вручати повістку, працівники ДАІ також допомагають у мобілізації. Якщо людину зупинили, а вона підходить за віком, їй вручають повістку на комісію, щоб перевірити стан здоров’я. Якби чоловіки самі приходили, їх ніхто б на дорозі не зупиняв».

За словами воєнкома, на рівненський полігон із 9 липня на навчання планують відправити близько 700 мобілізованих із Хмельниччини.

«Серед тих, хто пройшов медичну комісію, — дуже велика кількість непридатних за станом здоров’я. Статистика така: із десяти призовників — лише один відібраний для служби. Із цим велика проблема», – каже Сергій Присяжнюк.