Олігархічні політичні партії чи незалежні політичні сили: до чого готові українці?
0Читач написав на сайт:
Олігархічні політичні партії чи незалежні політичні сили: до чого готові українці?
Політичної корупції в Україні неможливо позбутися, доки парламентські партії змушені шукати кошти для функціонування у олігархів та великого бізнесу. Льовочкін, Ахмєтов, Фірташ, Коломойський – це не повний перелік людей, які через тіньові схеми фінансують політичні партії, отримуючи за це прохідні місця в списках для своїх представників та можливість долучитися до корупційних схем з “дерибану” бюджету та ресурсів держави.
У свою чергу, партійні функціонери пояснюють це тим, що вимушені брати кошти в олігархів та бізнесу, оскільки утримання політичної партії становить у середньому від 2 до 5 мільйонів доларів кожного місяця. За їхніми словами, вони просто не мають можливості отримати ці кошти в інший спосіб.
Саме тому чи не єдиним механізмом позбутися такого явища як політична корупція, забезпечивши прозорість і підзвітність рішень політичних партій, є впровадження системи їх державного фінансування.
В Україні громадські активісти та експертні середовища давно піднімають питання, щодо механізмів впровадження цієї моделі в Україні. Ними навіть був розроблений та зареєстрований у парламенті законопроект № 4846“Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення прозорості фінансування політичних партій в Україні та передвиборної агітації”.
Незважаючи на те що співавторами законопроекту виступили представники та лідери фактично всіх парламентських фракцій – Сергій Соболєв, Віталій Кличко, Олег Тягнибок, Анатолій Гриценко, Юрій Стець, Андрій Шевченко, – парламентарі на його підтримку змогли зібратименш ніж 160 голосів.Одним з аргументів парламентарів, які не голосують цей законопроект, є те, що суспільство не підтримує ідею державного фінансування політичних партій.Однак, стверджуючи цю тезу як доконаний факт, політики не запитали в суспільства думку із цього приводу.
Для отримання відповіді на це питання Центром політичних студій та аналітики влітку вперше в Україні було проведено Всеукраїнське експертне опитування”Визначення алгоритму запровадження системи державного фінансування політичних партій і виборчих кампаній.” Загалом в опитуванні взяли участь 401 експерт з усіх регіонів України. Експертами виступили регіональні представники партійно-політичного й громадського сектору, а також політологічних та журналістських кіл України.Метою дослідження було з’ясувати оцінки експертами різних регіонів України ідеї та алгоритму запровадження державної фінансово-матеріальної підтримки партій і виборчих кампаній. Досягнення зазначеної мети реалізувалося в контексті формування відповідей на 6 запитань.
У Києві 3 вересня 20014 р. відбувся перший круглий стіл «Державне фінансування політичних партій – чи можливо позбутися впливу олігархів?». Під час нього було презентовано результати Всеукраїнського експертного опитування «Визначення алгоритму запровадження системи державного фінансування політичних партій і виборчих кампаній»(доступне за посиланням bit.ly/PolitFinance).Відповідно до загальних результатів дослідження, найбільше експертів (30,1%) вважають, що державне фінансування має виділятися і на статутну, і на виборчу діяльність партій. Трохи менше, 25,7% респондентів, вважають, що компенсації мають бути спрямовані лише на виборчу діяльність, 24,6 – лише на статутну діяльність.Одночасно з визнанням необхідності фінансування політичних партій, більшість експертів наголошують на необхідності покращення методів контролю коштів. 54,2% вважають за необхідне посилити контроль політичних партій i громадських організацій за виконанням партійного та виборчого законодавства. На думку Віктора Тарана, це є одним з ключових результатів дослідження.
Отже, сьогодні ряд українських та міжнародних інституцій працюють над створенням нового закону про фінансування політичних партій. Він пропонує радикальні зміни правил гри на українському політичному полі та містить реальні важелі впливу на партії. Вперше концепція законопроекту була презентована накруглому столі ”Державне фінансування партій – як покласти край політичній корупції?”, що пройшов 19 лютого 2015 року й організований Центром політичних студій та аналітики.
Концепція, з якою продовжують працювати експерти та депутати, передбачає, що право на державне фінансування отримують не лише парламентські партії, але й ті, що набрали значний рівень підтримки громадян, проте не подолали прохідний бар’єр.
Наприклад, до категорії фінансованих можуть потрапити партії, що набрали на останніх виборах принаймні на один або два відсотка менше за тих, хто потрапив до парламенту. Це дозволить розвиватись молодим партіям, які поки не мають достатнього рівня підтримки в суспільстві, але мають потенціал до його збільшення. На рівень підтримки впливатиме і результат партій на місцевих виборах.
Ці партії отримають кошти у двох формах:
а) формі щорічного фінансування статутної діяльності партій, не пов’язаної з їх участю у загальнодержавних та місцевих виборах;
б) часткового відшкодування витрат партії на передвиборну агітацію.
Одночасно з введенням державного фінансування закон має заборонити або обмежити інші форми фінансування партій, які раніше використовувалися олігархами для політичного підкупу. Зокрема, закон заборонить приймати кошти від незареєстрованих громадських об’єднань, а також доходи від цінних паперів. Радикально зменшиться максимальний розмір внеску від фізичних та юридичних осіб у партійну касу.
З іншого боку, аби унеможливити використання владними партіями свого службового становища для отримання коштів у партійну казну, планується унеможливлення отримання внесків від державних чи комунальних підприємств та постачальників робіт, товарів і послуг за бюджетні кошти.
Контроль за витратами коштів передбачається за допомогою щорічного звітування партій перед спеціальним уповноваженим органом про власне майно, доходи, видатки та зобов’язання фінансового характеру. Слідкувати за правдивістю викладених у звіті цифр будуть незалежні зовнішні аудитори, що періодично проводитимуть загальний аудит усіх фінансових документів партій.
Важливо й передбачити, що робити, якщо партія порушує законодавство.
Тому також слід передбачити припинення державного фінансування партії у разі виявлення нецільового використання бюджетних коштів, неподання звітності або отримання внесків і заборонених джерел у великому обсязі.
Законопроектом передбачається, що загальний щорічний обсяг державного фінансування політичних партій становить 1% мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, що передує року виділення коштів, помноженого на кількість громадян, включених до списку виборців на останніх чергових виборах народних депутатів України.
За оцінками експертів, якби щорічне державне фінансування політичних партій було запроваджене з 1 січня 2015 року, то його загальний обсяг становив би 441.216.419,7 гривень – 0.01*1218 гривень*36.224.665 виборців. Або по 10 гривень 30 копійок з кожного громадянина України, що є невеликою ціною за те, щоб українські політичні партії почали працювати на народ. Такий обсяг щорічного державного фінансування партій є значно меншим за обсяги, які щорічно виділяються партіям в Польщі, Іспанії, Франції, Латвії та ряді інших країн Європи. Витративши відносно незначну суму для фінансування партій, ми могли би зекономити багато мільярдів бюджетних коштів.
Зокрема, паралельно є доцільним просування теми заборони платної політичної реклами, яка діє в більшості країн Західної Європи. Платна реклама створює нерівні умови участі політиків у виборчій кампанії. Відсутність платної політичної реклами – це вагомий стимул для політиків спілкуватись із громадянами напряму, особливо без скла телебачення, яке приховує сутність політика за гримом іміджмейкерів та спічрайтерів.
Цікавим є такий факт – на парламентських виборах 2014 року практично всі партії, які мали значні медіа-бюджети і, в тому числі, широку рекламну кампанію на телебаченні, потрапили до ВРУ. Водночас партії з меншим медіа-бюджетами або отримали значно нижчі показники, або взагалі не подолали п’ятивідсоткового бар’єру.
Наше завдання – впровадити в життя такий механізм фінансування політичних партій, який дозволив би депутатам займатися законотворчістю, а не ходити з протягнутою рукою до олігархів.
Більше інформації можете знайти за посиланням у брошурі «На шляху до державного фінансування політичних партій»:http://www.kas.de/wf/doc/kas_40272-1522-13-30.pdf?150128133717, а також на офіційному сайті Центру політичних та аналітики:http://cpsa.org.ua/.