Хмельницькі регбісті розгромили команду з Івано-Франківська у чесному двобої

Президент Хмельницької обласної федерації регбі Олег Плахотнюк розповідає «ВСІМ» про важливість сьогоднішньої гри та за що змагається команда подолян.

Це другий тур суперліги. У першому хмельницькі регбісті обіграли команду з Рівного. Попереду залишилось дві гри – із командою Ужгорода та Львова.

– Львів – це наші основні  конкуренти в боротьбі за перше-друге місце, яке дозволяє вийти у фінальну частину чемпіонату України з регбі. У нас буде заочна боротьба за перше-друге місце. Це буде вирішуватись у середині червня. Ми тоді їдемо у Львів, а потім вони із матчем-відповіддю будуть грати у Хмельницькому, – пояснює Олег Плахотнюк.

Бій обіцяв бути жвавим та цікавим. Принаймні, нудно на трибунах не було нікому. Повболівати за хмельничан прийшло чимало охочих, звісно ж, сильна стать переважала. Традиційно, поки місця на стадіоні заповнюються вболівальниками, гравці роблять розминку.

Перед початком гри учасники та присутні виконують гімн України

Усіх правил регбі я, на жаль, не знаю. Вони із безліччю нюансів здалися мені абсолютно незрозумілими. Вникла лиш у те, що учасники повинні були занести м’яч за так звані ворота суперників. Звичних як у футболі воріт, хто не знає, тут не має. Це розмежовані лінії, намальовані на полі.  

Головна «родзинка» та особливість цієї гри у просто колосальній фізичній підготовці та витривалості гравців. Спортсмени-регбісти хоч і не всі, але мають надзвичайну силу та швидкість на полі. До речі, це тут відіграє значну роль. Адже, під час самої гри спортсмени на великій швидкості стикаються одне з одним, падають, що нерідко призводить до травмувань. Часто можна побачити регбістів після гри із побитою головою, вивихнутою рукою чи підбитим оком.

 У мене закрадається думка, що цей спорт абсолютно не сумісний із дівчатами та їм зовсім не підходить. Однак, мої сумніви розвіює компанія дівчат у регбійній формі. Подруги фотографуються та про щось спілкуються. Підходжу та знайомлюсь. Дівчата, виявляється, теж грають у регбі. Наймолодша Аня, їй 13 і цим видом спорту вона займається близько 10 місяців.

Регбістки зізнаються, що цей вид спорту вибрали самостійно, без настанов батьків.

– Батьки спочатку були проти, але коли вже бачили гру, то були у захваті. Вибрали саме цей спорт, тому що він захоплюючий. Також дещо відрізняється від інших. В ньому скомбіновано дуже багато інших видів. А ще розвиває силу волі, рішучість і командний дух.

Дівчатка кажуть, що влітку на тренування з регбі ходили лише дві-три дівчини, однак вже сьогодні їх грає 18. Спортсменки запевняють також, що у майбутньому планують пов’язати своє життя із цією грою. Можливостей, за їх словами,  у нашому місті для цього достатньо.

– У нас чоловіки починають розвивати цей вид спорту і ми хочемо теж допомогти нашим тренерам, які нас залучили до цього, щоб регбі розвивалось.