Хмельничанка успішно бореться із ВІЛ-інфекцією уже 22 роки

0

Багатьох, напевне, здивує те, що людина відкрито говорить про свою хворобу. Але тільки таким чином можна привернути увагу і пояснити усім, що люди із ВІЛ теж можуть жити повноцінно, без дискримінації. Сніжана Стрілецька сама пережила той страшний період, коли від неї відверталися. Та і сама вона не знала, що їй робити, коли дізналася про те, що епідемія переслідуватиме завжди.

– Дізналася про те, що я ВІЛ-інфікована ще в 1997-ому. Тоді мені було 22 роки і я виховувала 4-річну дочку. Перший час було надзвичайно важко. Мало того, що від мене відсторонилися рідні та близькі. Мене обходили стороною і медпрацівники, – розповідає «ВСІМ» Сніжана Стрілець. – Добре, що на моєму шляху трапився лікар, який переконав, що і з такою епідемією можна жити повноцінним життям. Інакше могло трапитися найгірше. Думки про самогубство в перший місяць приходили часто.

Наприкінці минулого століття навіть лікарі боялися ВІЛ-інфікованих. В суспільстві всіляко сторонилися від таких людей. Сприймали їх так, ніби вони прокажені. Важко було і з моральною 

– Коли я уже знала про свою хворобу, то завагітніла вдруге. В лікарні мене положили в жахливі умови: обідрані стіни, окремий туалет. Лікарі не хотіли навіть заходити до мене. Вони навіть хотіли заборонити мені народжувати. Тоді взагалі із медичною допомогою для інфікованих було дуже важко. Незважаючи ні на що, мені вдалося народити здорову дитину, – розповідає Сніжана Стрілець.

Про своє с особисте життя в перші 10 років вона розповідає неохоче. В 2006 році пані Сніжана почала лікування. За її словами, воно проходить не безрезультатно. Сьогодні вона уже не може бути перенощиком епідемії. У її крові зменшилась кількість вірусних клітин.

На сьогодні лікування інфікованих в Україна є безкоштовним. Проте, як запевняє Сніжана Стрілець, запаси медикаментів завершуються і держава ще не провела тендерів на закупку нових. Це може стати великою проблемою для тих, хто зараз лікується. Усі витрачені зусилля раніше можуть стати марними, якщо не продовжувати лікування.
Роботи дітей, з якими працюють волонтери «Всеукраїнської Мережі людей, які живуть з ВІЛ»
Проблеми людей, які живуть із ВІЛ-інфекцією, стала справою всього життя для Сніжани Стрілець. Вони разом із волонтерами Всеукраїнської благодійної організації «Всеукраїнська Мережа людей, які живуть з ВІЛ» допомагає таким, як вона. Каже, що через нерозуміння, що проблеми СНІДу, і боязнь багатьох просто пройти тестування, гине чимало людей.

– Вчасне виявлення інфекції і лікування можуть врятувати багато життів. Зараз люди уже розуміють, що СНІД не передається повітряно-крапельним шляхом. А раніше таких було багато. Саме тому інфікованих стараються всіляко минати. Наше завдання донести людям всю необхідну інформацію, убезпечити інфікованих від дискримінації і допомогти їм у психологічному плані. Самому пережити це дуже важко. Практично неможливо, – розповідає Сніжана Стрілець.Дітки із ВІЛ-інфекцією полюбляють гратися в дитячій кімнаті, яку для них організували працівники благодійної організації.

17 Травня, 2015 |

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Vantage Theme – Powered by WordPress.
Перейти до панелі інструментів