70 років Перемоги у Хмельницькому: примирення радянських ветеранів та українських повстанців

У День 70-річчя Перемоги над фашистською Німеччиною хмельницькі ветерани Червоної армії та повстанці Національно-визвольного руху згадували, якою дорогою ціною їм далася перемога. Урочистості з нагоди Дня Перемоги відбувалися одразу на Військовому кладовищі, біля Вічного вогню та Меморіалу Слави.
Ветеран Великої Вітчизняної війни, генерал-майор Іван Бабак розповідає, що за часи війни Україна втратила більше 8 мільйонів людей, загальні ж втрати Радянського союзу становлять близько 27 мільйонів осіб.
«1225 днів і ночей тривала битва за Україну, в якій брали участь війська п’яти фронтів, що складає половину особистого складу радянської армії. Битва за Україну закінчилася 28 жовтня 1944 року повним звільненням нашої Батьківщини від фашистських загарбників. Дорогою ціною далася нам перемога, кожного дня гинуло в середньому близько 20 тисяч людей, в годину – 800, в хвилину – 13 людей, – згадує 92-річний ветеран Іван Бабак. – У бою тримався командир зводу піхоти в середньому один тиждень, командир стрілкової роти – 2 тижня, танкіст – 1-2 битви, льотчик – 2-3 вильоти».

Квіти загиблих слолдатам клали і дорослі, і діти

Про роль українських воїнів у Перемозі над Німеччиною говорив голова Хмельницької обласної організації Всеукраїнського товариства політв’язнів та репресованих Зиновій Комарницький. Повстанець наголошує, що українська нація у цій страшній війні зазначала найбільших жертв, оскільки першою зазнала важкого удару нацистських полчищ.
Також упівець наводить паралелі між тодішньою війною і теперішньою ситуацією на Сході України. Він вважає: «Між російським імперіалізмом і гітлерівським нацизмом не бачу великої різниці. Росія своє моральне обличчя ніколи не змінювала. З самого початку виникнення Росії, її ідеологія була – загарбання, розширення територій, поневолення народів. І зараз російські інтервенти на чолі із Путіним прагнуть встановити світове панування, як колись цього хотів Гітлер».

Дружній потиск руки воїна УПА та радянського ветерана

Впевнений 85-річний повстанець Зиновій Комарницький, що Україна стане Україна незабаром стане однією з найбільш національно патріотичних держав Європи і світу. «Все більше українізується наших людей. Цей патріотизм українського духу все більше посилюється і поширюється. Тепер весь світ побачив хто такі українці. Коли наші воїни стали на смерть, загородивши своїм духом і життям, країни цивілізованої Європи від московських інтервентів. Саме Україна стала тим бастіоном яка захищає від ударних сил російських загарбників Проте наступить історичний етап, коли ідеологія загарбництва в Росії зникне. Тоді Україна, як сусід буде поступово налагоджувати економічні і політичні зв’язки. Цитуючи Уінстона Черчіля, скажу: немає вічних ворогів і немає вічних друзів, але є вічні інтереси».
Про війну розповів також подільський партизан 87-річний Висиль Никифорович. «Кожного дня ми готувалися визволяти тих людей, яких забирали в Німеччину. Щоразу ми відбивали німців, відвойовували полонених українців. Мою рідну сестру Поліну шість раз забирали в полон фашисти, а вона щоразу поверталася назад. Батько теж був партизаном, у нас вся сім’я була партизанська».

Партизан Василь Никофорович зі своєю донькою прийшли на Військове кладовище

Вшанувати загиблих солдатів Великої Вітчизняної війни, низько вклонитися всім воїнам-визволителям Батьківщини, прийшли сотні небайдужих хмельничан і гостей міста.
«Для мене День Перемоги – це День Пам’яті про солдат і простих українців, які загинули в роки війни. Вони боролись за те, за що зараз боряться бійці на Сході – за незалежність. І наш обов’язок пам’ятати їхній подвиг в ім’я миру, – заявляє 50-річний хмельничанин Олександр. – На превеликий жаль і в теперішній час українська земля змушена оборонятися від агресора-загарбника. Зараз сотні молодих українців, вихованих на прикладі наших ветеранів Великої Вітчизняної, віддають своє життя за цілісність рідної землі. Але нам треба продовжувати оборонятися і відстоювати свою незалежність».
На святі Дня Перемоги хмельничани згадували своїх батьків, дідів і прадідів, які поклали життя за їхнє майбутнє. 84-річна Ганна Ткачук прийшла на Військове кладовище покласти квіти на могилу свого батька, який загинув у бою 1944 року. «Тата забрали на фронт в березні 1944 року, а вже через два місяці його не стало, – згадує зі сльозами на очах хмельничанка. – Його поранили в голову в бою під Чортковом Тернопільської області 1 травня, а 12 травня він помер. Тато розказував, що тоді радянські солдати цілу ніч через поле гнали німців».

Пані Ганна біля батькової могили

На урочистості з Дня Перемоги люди йшли сім’ями, несли квіти, дякували ветеранам. Слова подяки висловив Хмельницький губернатор Михайло Загородний.
«Сьогодні Україна відзначає 70-річницю перемоги над фашизмом. Ми вшановуємо кожну загиблу душу в роки війни, кожного воїна, який боровся за свободу, кожне серце, яке боліло за Україну. Адресуємо слова солідарності і підтримки, які внесли свою частину у велику перемогу над нацизмом, – говорить він. – 40 довгих місяців українські землі слугували плацдармом для Другої світової війни. Кожен другий син з подільської землі не повернувся з фронту. Сьогодні в цей особливий день ми схиляємо голови у глибокій скорботі перед пам’ятю загиблих на полях битв, розстріляних, спалених у концтаборах, замучених у катівнях».