150 районів, 1500 громад: в Страсбурзі розкрили параметри української адмінреформи

Значною мірою – через байдужість ЗМІ, які не поспішають розбиратися у досить складній темі. Та це не виключає претензій і до влади, яка досі не зробила чітких заяв: то якою ж має стати Україна після об’єднання адміністративних одиниць?

Хоча суспільство має право знати хоча б ключові параметри реформи, яка зачепить переважну більшість громадян.

Уряд та профільне Міністерство регіонального розвитку та будівництва у своїх поясненнях апелюють до закону: мовляв, об’єднання громад проходить виключно добровільно, примусовий процес нині і не планується.

Але оскільки до підготовки реформи долучені європейські структури, час від часу від них надходить також “альтернативна” інформація.

Минулого тижня в публічному просторі з’явився документ, який, по суті, спростовує твердження уряду про те, що він не має чітких планів щодо регіональної структури після об’єднання.

Йдеться про звіт Конгресу місцевих та регіональних влад Ради Європи з назвою “Підсумки пост-моніторингу в Україні”. Файл містить позначку “документ обмеженого користування”. Складно сказати, чи навмисно він потрапив до мережі, чи випадково, але на момент написання матеріалу звіт був доступний для вільного перегляду.

Цей документ не є офіційним рішенням чи позицією РЄ, але формувався за підсумками переговорів європейських політиків з представниками українського уряду.

Ложка дьогтю

Схоже, розмова була відвертою… А за її підсумками в Страсбурзі не зрозуміли, що варто робити публічним, а що – ні.

Автори звіту згадали про те, що об’єднання громад “передбачає певний делікатний підхід”, але водночас – опублікували “найделікатніші” дані про те, як має виглядати Україна після завершення реформи та внесення змін до Конституції.

“Крім існуючих 27 (регіонів), які залишаються і зазначені в Конституції, відповідно до перших запропонованих змін, буде залишено тільки близько 150 районів замість 490 і приблизно 1500 громад замість… 10279“, – йдеться у звіті.

Варто зазначити, що документ містить низку фактичних неточностей, які помітні при уважному прочитанні. Приміром, у ньому помилково вказана кількість сел, нині існуючих в Україні. Деякі висловлювання, невластиві українській мові, дозволяють припустити також помилки при перекладі.

Водночас джерела “Європейської правди”, близькі до підготовки реформ, свідчать, що наведені цифри щодо скорочення кількості районів та громад близькі до реальних планів Мінрегіонбуду.

“Говорити чітко про 150 районів ще зарано, бо структура ясна не до кінця, тож ці дані дійсно не варто було публікувати. Можливо, буде 180, а може – значно менше. Але порядок цифр – приблизно такий”, – пояснив один зі співрозмовників видання.

“Європейська правда” звернулася до Мінрегіонбуду з проханням офіційно прокоментувати дані Конгресу.

В урядовій структурі запевнили, що не мають планових індикаторів, і утрималися від припущень про походження цифр, опублікованих Радою Європи.

“Органи державної влади зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами. Чинні на сьогодні закони та інші нормативно-правові акти у сфері місцевого самоврядування не містять кількісних показників регіонів, районів та громад та не пропонують об’єднання районів”, – йдеться в коментарі міністерства.

Один нюанс – фраза про “дії виключно у межах закону” суттєво знижує цінність позиції міністерства.

Адже надважливою частиною реформи є – внесення змін до Конституції, до розділів “Територіальний устрій України” та “Місцеве самоврядування”. І Конгрес Ради Європи у своєму звіті так само посилається на перший запропонований проект змін до Конституції.

Цей документ, звісно ж, поки що не є законом. Але його важливість від того не змінюється.

Те саме стосується індикативної кількості громад, зазначеної в документі РЄ.

В Мінрегіонбуді у письмовій відповіді “Європейській правді” наголосили, що існуюча нормативна база регулює “умови формування спроможних територіальних громад (села, селища, міста), а також порядок розроблення і схвалення перспективного плану формування територій громад, а не їхню кількість“.

Але ж коли йдеться про індикативні показники майбутньої реформи, то ніхто й не очікує, що її параметри будуть записані в законах!

Авторові хотілося б окремо зауважити: формування невизначеності – це, імовірно, найгірше, що можна створити для суспільної підтримки реформи.

Цей приклад демонструє, що дані все одно потраплятимуть у публічний простір. Тільки в цьому разі у них неминуче виникнуть хибні трактування. То чи не краще було б заздалегідь повідомити суспільству, як і чому заплановано реформувати державу? Адже, за нашими даними, у Мінрегіону є чіткі та переконливі аргументи на користь укрупнення адміністративних одиниць. Ці аргументи звучать на експертних дискусіях, їх повідомляють представникам Конгресу РЄ, але чомусь не комунікують для народу.

Бочка меду

Якщо відкинути проблеми з публічністю, звіт Конгресу – досить компліментарний.

У Страсбурзі визнали успіхи уряду у підготовці та проведенні першого етапу адміністративно-територіальної реформи. Зокрема – коли йдеться про бюджетну частину.

В цьому розділі документа повно дифірамбів на адресу Києва.

“Делегація відчула, що йдеться про відносно повний і сміливий проект розвитку, в якому передбачається проведення глибинних реформ, але також і зміна менталітету”, – йдеться у документі.

Як відомо, місцева влада від 2015 року вже живе за новою схемою формування бюджету.

“Започатковане створення міцної фінансової бази, яка гарантує, принаймні, з погляду економічного зростання в діяльності громад, певну стабільність ресурсів порівняно з попереднім роком”, – вважають у Раді Європи.

Оприлюднений звіт містить також розділ “умови успіху” – рекомендації щодо того, на що Київ має звернути увагу, щоби забезпечити якісне продовження адмінреформи.

Там, зокрема йдеться про потребу більшої відкритості реформи. Конгрес РЄ радить Києву зайнятися “створенням реальної системи постійного консультування з представниками національних асоціацій органів місцевого самоврядування”.

“Не можна недооцінювати масштаби задачі або справжню “революцію” структур і менталітету, які вона передбачає”, – відзначають також європейські політики.

Конституційна реформа

І, нарешті, не можна не зупинитися ще раз на питанні політреформи.

Звіт РЄ підтвердив інформацію, що раніше вже публікувалася “Європейською правдою”, про те, що в Києві обмірковували можливість перенесення місцевих виборів, призначених на жовтень поточного року.

Нагадаємо, метою такого кроку називалося завершення конституційної реформи в частині самоврядування ще до того, як громадяни обиратимуть представників цього самоврядування.

Звіт підтверджує, що провести політреформу до виборів буде неможливо.

“Після створення Конституційної комісії… терміни затвердження змін до Конституції будуть відкладені. Ці терміни апріорі не виглядають сумісними з належною підготовкою місцевих виборів, передбачених на 25 жовтня 2015 р., зважаючи на те, що дата місцевих виборів має бути визначена за 60 днів до дня проведення виборів (тобто протягом останнього тижня серпня 2015 р.)”, – наголошують представники РЄ.

Між тим у Страсбурзі утрималися від рекомендацій українській владі щодо того, як краще вчинити у цій ситуації.

“Делегація (Конгресу РЄ), як і українська влада, усвідомлює, що жодне рішення не є цілком задовільним”, – стверджують автори документа.

“Європейська правда” продовжує стежити за ходом реформи. Ближчими днями читайте на сторінках нашого видання інтерв’ю одного з ключових “ідеологів реформи”, Анатолія Ткачука, який розкриє ще декілька “таємниць” урядової підготовки до адміністративно-територіальної реформи.