Вижити, щоб жити: чому підприємці не довіряють державі

Враховуючи нинішню ситуацію в країні, підприємцям не варто розраховувати на фінансову підтримку держави. Але, щоб бізнес все ж розвивався, хмельницькі підприємці вважають, що представникам влади необхідно спростити процедуру реєстрації приватних підприємців, надати новим підприємствам пільговий період зі сплати податків, організувати центри, в яких підприємці можуть отримати всю необхідну інформацію, зняти низку банківських обмежень і стабілізувати курс валюти.

Бізнес і влада

Малий і середній бізнес прийнято вважати основою економічної стабільності та процвітання. Але, щоб він повноцінно функціонував, що необхідно створити сприятливі умови для створення і розвитку малого і середнього підприємства.
Перше, що очікують новостворені підприємства від держави, щоб був пільговий період по сплаті єдиного податку. “Щоб почати робити якийсь мінімум, треба бути зареєстрованим у єдиному податку. А щоб підприємці могли нормально почати новий бізнес, їм треба дати податкову відстрочку. Наприклад, щоб перший рік вони могли працювати без сплати єдиного податку”, – розповів представник середнього бізнесу, генеральний директор фірми “УнігалФрукт” Василь Міракін.
Бізнес буде розвивався легально, якщо буде спрощена система реєстрації приватних підприємців. Як сказав, Василь Васильович, ця процедура не повинна займати місяць. Людина має прийти до свого податкового інспектора, за 15 хвилин зареєструватися і не ходити по різних установах. “У багатьох країнах Європи практикується навіть реєстрація приватного підприємця онлайн. Можна зареєструватися сидячи вдома за комп’ютером, треба просто ввести всі необхідні дані”, – говорить він.
Важким ударом для малого бізнесу буде введення у липні цього року в дію закону про обов’язкове використання касових апаратів. Василь Міракін вважає, що підприємці до цього абсолютно не готові, тому таке рішення може призвести до збільшення тіньового сектору і втрати довіри підприємців до влади.
Директор ПП «БудІмідж» Віталій Данчєв представник малого бізнесу, він також наголошує на занадто складній бюрократичній процедурі як реєстрації, так і загалом підприємницької діяльності. «Щоб зареєструвати приватного підприємця, треба майже місяць оформляти різні документи. При цьому виникає багато ускладнень, які просто можуть загнати у глухий кут. До прикладу, щоб оформити юридичну адресу фірми, треба мати договір оренди. А договір оренди вам не дадуть поки ви не зареєстровані. Ось таке замкнуте коло. Можливий вихід – зареєструвати тимчасово юридичну адресу за місцем проживання, але тоді треба отримати дозвіл сусідів», – розповідає директор фірми.
Щоб бізнес розвивався, має бути гарно налагоджений діалог між владою і підприємцями. Проте хмельницький бізнес дорікає на відсутності цього зв’язку. “Зараз в нас нормального діалогу між владою і підприємцями не має взагалі. На теорії він існує, але практиці жодних ефективних результатів”, – вважає Василь Міракін. – “Однозначно має бути побудований діалог. Я його бачу через створення центрів, де людина може здобути всю необхідну інформацію. В нашому місті є подібні спроби, це створені координаційні ради при ОДА, дозвільні центри, але, на жаль, вони не дієві”.
Про роботу дозвільних центрів розповідає підприємець Віталій Данчєв: «Зараз не треба ходити по різних установах, щоб зареєструватися. Необхідні документи треба просто надати дозвільному центрові. Але насправді, щоб всі папери зібрати, доведеться все ж оббивати пороги багатьох кабінетів. Неможливо все оформити в одному місці, оскільки вас відправлятимуть за різними довідками у багато місць. І часто чекати їх треба по кілька днів. Тому ця процедура як була складною, такою вона і залишилася».

Для підтримки хмельницького бізнесу в області діє “Програма розвитку малого і середнього підприємництва Хмельницької області на 2015-2016 роки”, яка була обговорена з підприємцями регіону. Для налагодження діалогу з підприємцями створена координаційна рада з питань підтримки підприємництва при ОДА і регіональна рада підприємців, в яку входить 53 особи.
За словами заступника начальника Департаменту економічного розвитку і торгівлі Хмельницької ОДА Олени Дмитрієнко, зараз влада працює насамперед над спрощенням бюрократичних процедур і преференціями для підприємців, щоб знизити рівень тіньової економіки в області.
“Завдяки внесенню пропозицій Департаменту економічного розвитку і торгівлі Хмельницької ОДА, 13 березня вступили зміни до закону про нарахування єдиного соціального внеску. Тепер більше коло підприємців підпадають під норму, за якою можна застосовувати понижуючий коефіцієнт при обчисленні єдиного внеску. Відповідно до внесених змін, при нарахуванні заробітної плати або винагороди за цивільно-правовими договорами розмір єдиного внеску застосовується з понижуючим коефіцієнтом 0,4, якщо платником виконуються необхідні умови. Цим підприємцям можна сплачувати не 37,4% від фонду оплати, а 18%. Тож суб’єктові залишаються обігові кошти для власного розвитку”, – розповідає Олена Дмитрієнко.
Також, як зазначили в департаменті економічного розвитку і торгівлі, зараз в деяких підприємців, які експортували товар до Росії, виникли проблеми зі збутом продукції. Щоб підтримати таких товаровиробників, було вирішено здійснювати закупівлю товарів для соціальних закладів за бюджетні кошти у виробників нашої області. Проводиться робота над створенням сприятливих умов для розвитку закладів фірмової торгівлі. “Зараз ми відпрацьовуємо програму розвитку фірмової торгівлі. Вона стосується оренди приміщень і дозвільних документів. Щоб виробник міг ставити свою продукцію за оптовою ціною, буде максимально розглянута можливість надання представникам фірмової торгівлі комунального приміщення в оренду, і поставлена мінімальна ставка орендної плати”, – повідомила заступник начальника.
За словами Олени Дмитрієнко, на наступну сесію Хмельницької обласної ради винесені на розгляд зміни до обласного бюджету. Згідно них 100 тисяч гривень передбачено на відшкодування підприємцям на конкурсній основі частини сплачених відсотків за користування банківським кредитом, якщо проект цікавий і має інноваційну складову. “Також бонусом для підприємців зараз є податковий компроміс, – додала вона. – Згідно нього суб’єкти, які перевірила Фіскальна служба до першого січня 2015 року, і які мали штрафи, можуть підписати угоду і сплатити тільки 5% від суми штрафу. Таких боржників є близько 180, але звернулось до Фіскальної служби для укладення угоди тільки 70.

Європейські програми підтримки бізнесу

Євросоюз у підтримці розвитку малого і середнього бізнесу підкреслює насамперед важливість нефінансової допомоги: надання консультацій, спрощення доступу до економічної інформації, тренінги, створення інфраструктури. Їхня фінансова допомога ж в основному націлена на полегшення доступу МСБ до фінансування: видача кредитних гарантій від імені держави, податкові кредити, допомога в залученні акціонерного капіталу через фінансові установи.
За даними аналітиків Інформаційної кампанії “Сильніші разом!”, крім загальноєвропейських правил, ЄС має окремі національні підтримки МСБ. Попри те, що європейці наголошують на важливості саме нефінансової підтримки (різноманітні семінари, доступ до економічної інформації), у наших західних сусідів є чимало фінансових інструментів, які допомагають малому та середньому бізнесу. Зокрема це і кредити, кредитні гарантії, податкові пільги, інвестиції в акціонерний капітал.
Банки працюють посередниками між підприємцями та державою: через банки держава надає кредити, а також гарантує їх. Останній інструмент на практиці виглядає так: якщо підприємець узяв кредит, але не може його повернути, то за нього розплачується держава, тобто вона покриває ризик банку. Таким чином узяти кредит на розвиток може навіть малий підприємець-початківець. Та і кредитні ставки у ЄС набагато привабливіші, ніж у нас: наприклад, у Великій Британії за спеціальною програмою держава надає позики стартапам (підприємцям, які тільки починають бізнес) під 6% на 5 років.
Звісно, не усі подібні схеми можуть принести реальний результат сьогодні в Україні. Перш за все нам слід працювати над економічним кліматом: щоб, наприклад, ставки за кредитами були низькими, має бути низькою показник інфляції, а це значить – стабільна економіка та курс. Поки у бюджеті немає коштів на істотну фінансову допомогу бізнесу: місцева та центральна влада лише декларує свою готовність допомагати та спрощувати бюрократичну тяганину, відкривати різноманітні «єдині вікна», запроваджувати мораторії на перевірки бізнесу, які не завжди сумлінно виконують тощо.

Даша ПАСТЕРНАК, Алла СОБКО.