Український бізнес на європейському ринку: міфи та реальність

Бізнесу не треба давати поради, але часто у нього немає об’єктивної інформації. Це стосується також впливу європейських стандартів на розвиток українського бізнесу.
За результатами опитувань Інституту економічних досліджень «Ділова думка», більше половини опитаних українських представників бізнесу обрали Європейський Союз, як пріоритет економічної інтеграції, російський вектор обрали трохи більше десяти відсотків респондентів.
Найбільше перешкоджають розвитку бізнесу, на думку бізнесменів, низький попит 62,5%, проблеми ліквідності 54,2% і нестабільна політична ситуація 58,3%. Корупція заважає розвивати бізнес менш як 6% підприємців. Водночас для успішної зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств перш за все бізнесменам не вистачає фінансових ресурсів для виведення товарів на ринки (43,1%). Стримує їх працювати за кордоном також відсутність бажання іноземних партнерів працювати через політичний клімат.
“Європейські стандарти жодним чином не можуть нашкодити бізнесові, бо вони є добровільні. Будь-який бізнес може сам обирати чи застосовувати їх. При цьому жоден контролюючий орган не в праві йому зробити зауваження”, – зазначив президент правління Ліги «Укршкірвзуттяпром» Олександр Бородиня. – В угоді про вільну торгівлю є технічні регламенти, яких необхідно дотримуватися. Але вони визначають виключно безпечність товару. Насправді європейські підходи до регулювання бізнесу на багато м’якші, ніж в Україні”.
    В суспільстві циркулюють міфи про впровадження європейських стандартів, які не відповідають реальності. Розвінчував їх Олександр Бородиня:

1. Запровадження технічних вимог ЄС може викликати труднощі, насамперед у дрібних виробників, які не зможуть знайти інвестиції для реновацій.
Європейські стандарти ніяк не пов’язані з інвестиціями, які мали б шукати дрібні чи середні виробники. Вони не регулюють експериментальні технології та не втручаються в бізнесові ноу-хау, які використовуються фірмою.

2. На сьогодні вітчизняні підприємства не конкурентноспроможні.
Думка про те, що коли ми підпишемо угоду про зону вільної торгівлі, нас Європа завалить своїми товарами, з якими ми не зможемо конкурувати неправдива. Собівартість європейських товарів значно вища за вітчизняних. На приклад, переважна ціна італійського виробника взуття від 60 євро, польське взуття також через їхні податки і затрати надто дороге. Тому конкурувати з українським виробником вони апріорі не можуть.
Водночас українські виробники можуть робити якісний товар, який потім експортувати. Європа налаштована на імпорт, дуже багато товарів вони постачають з Китаю. Це велика перспектива для нас. Європейським покупцям немає різниці з якої країни імпортований товар, головне, щоб він їм підходив.

3. Для адаптації до нових умов роботи знадобиться приблизно десять років і близько 200 млрд дол. прямих інвестицій
Треба чітко зрозуміти що європейські принципи технічної стандартизації не зобов’язують жодним чином пристосовуватись саме до їхніх стандартів. Принцип стандартизації ЄС дозволяє виготовляти товар за будь-якими стандартами. До прикладу, якщо Україна перейде на європейські стандарти, то вона все-рівно зможе виконувати вимоги й інших країн.

4. Можуть постраждати від впровадження стандартів ЄС і споживачі.
Існує думка, що товари, які не відповідають європейським нормам будуть витіснені з ринку. Мова йде про товари, що входять у низький ціновий сегмент і споживаються бідними верствами населення. Насправді будь-який виробник може робити продукцію за будь-якими стандартами. Головне, аби подобалося покупцям. Жодного удару не буде, ні по бідних, ні по багатих споживачах.

5. Виробники які впровадили європейські стандарти майже напевне піднімуть ціни, щоб компенсувати витрати на підвищення якості продуктів.
Якість і стандарти — зовсім різні речі. Європейські стандарти не регулюють якість товару. Наприклад, в Європі ніде немає стандарту мінімальної кількості м’яса в ковбасі, на відміну від українських вимог. Увійшовши в зону вільної торгівлі, ми будемо дотримуватися тільки технічні регламенти, і це не означає, що нам треба міняти якісь інші стандарти.

Даша ПАСТЕРНАК.