У Хмельницькому останню шану віддали козаку та солдату з позивним “Хмурий”
0У вівторок, 17 березня, хмельничани попрощалися з українським воїном Ігорем Балдою. 55-річний боєць добровольчого інженерного військового підрозділу Міністерства оборони України Ігор Балда, загинув 13 березня від обстрілів сепаратистсько-російськими військами під Луганськом.
«Сьогодні вся хмельницька громада сумує, ми прощаємося зі справжнім Героєм України, патріотом, який добровольцем пішов на фронт захищати територіальну цілісність нашої держави, боротися за її незалежність. Великий сум наводить те, що саме в період, коли не мали проводитись бойові дії, загинув Ігор Іванович. Це говорить про те, з яким підступним ворогом ми сьогодні воюємо. Він не побоявся, пішов воювати з однією із самих великих армій світу і був упевнений в перемозі», – сказав на майдані Незалежності виконуючий обов’язки Хмельницького міського голови Костянтин Чернилевський.
Спогадами про відданого сина української держави Ігоря Балду поділився близький друг і побратим, один із засновників Українського козацтва Іван Козар:
«Мабуть, Ігор не збирав стільки людей як сьогодні. Ігор прожив гідне життя, був вихований достойним борцем своїми батьками, які постраждали за свою відданість і любов до України. Ще навчаючись у молодших класах в Знам’янці він був ізгоєм. Батько Іван говорив маленькому – Ігор, ти українець, ти син повстанця, ти повстанець. З дитинства закладалася патріотична жила.
Вже проживаючи у Шепетівці, де він закінчив школу, здобував освіту, з початком перебудови Ігор був одним з перших у рядах руху. Разом з рухом почало відроджуватися козацтво – він перший в лавах відродженців українського козацтва. Ми невеликою групою створили невелику організацію, яка називалася «Плоскирівське козацьке братство». У Шепетівці ще за радянської влади Ігор один з перших підняв жовто-блакитний прапор над міськрадою. Була відкрита кримінальна справа.
Ось такий він був. Тому, маючи велику пошану до свого побратима, ми обрали його отаманом обласної структури Хмельницький козацький кіш. Ми сподівалися, що підніметься козацтво, підніметься патріотичний дух. Ігор був переконаний, що Україна станеться тільки тоді, коли обмиється гарячою кров’ю патріотів. І тільки через 24 роки Україна стається, саме зараз такою дорогою ціною».
Поховають Ігоря Івановича Балду на Львівщині, в селі Оброшине, в родинному склепі, де спочивають його батьки.