Режим особливого “віджиму”

0

Як стало відомо, Кабінет міністрів розглядає відповідний документ.

Йдеться про проект розпорядження уряду “Про переведення національної економіки на функціонування в умовах особливого періоду”.

Копія акта, який минулого тижня виносився на розгляд Кабміну, є в ЕП.

Документ підготовлений за дорученням президента і передбачає переведення певних галузей, підприємств та установ у стан “повна готовність”.

Раніше уряд прийняв рішення про введення режиму надзвичайної ситуації у Донецькій та Луганській областях, а також про введення режиму підвищеної готовності на території всієї країни.

“Прошу не плутати це з надзвичайним станом і воєнним станом, які вводяться рішеннями парламенту. Наше рішення спрямоване тільки на одне: всі повинні працювати 24 години на добу і сім днів на тиждень”, – зауважив Арсеній Яценюк.

Втім, як би прем’єр не намагався розрядити обстановку, дії влади свідчать про зворотне. Остання ініціатива уряду щодо переведення економіки в умови “особливого періоду” – не виняток. “Сюрпризи” чекають і на бізнес, і на населення.

::__IHACKLOG_REMOTE_IMAGE_AUTODOWN_BLOCK__::0″Дзеркало тижня”, причина такого кроку – можлива дискредитація уряду, особливо напередодні прийняття рішення про вільне курсоутворення на міжбанку.

Тимчасом ситуація з державними фінансами з кожним днем все більше погіршується, тож ніхто не знає, чи не повернеться уряд до цієї ініціативи. Наразі Мінфін стверджує, що ситуація керована, і ніхто в уряді не розглядає ймовірний сценарій з “націоналізацією” депозитів.

За даними джерел ДТ, обговорювані у надрах Мінфіну та НБУ заходи стабілізації суттєво розширені. Вони передбачають залучення коштів до бюджету не тільки з депозитів, а й з поточних рахунків громадян та підприємств.

Можливий і так званий haircut (“стрижка”) за кіпрським сценарієм, коли вклади понад певну суму буде конвертовано в акції проблемних банків на певний строк.

Залученими до порятунку держави можуть бути вклади понад 200 тис грн або 400 тис грн. Видаватися вкладникам будуть держоблігації терміном на два роки за ставкою 14-16% річних або за ставкою 12-14% річних за трирічними облігаціями. Розраховуватися держава планує тільки після закінчення особливого періоду.

::__IHACKLOG_REMOTE_IMAGE_AUTODOWN_BLOCK__::1

На думку колишнього депутата, екс-голови ФДМ Олександра Бондаря, “особливий період” у банківській сфері може передбачати “будь-які заходи для викачування грошей у населення, зокрема, і конвертацію валютних вкладів у гривню”.

“Це уже відбувається – ніхто валюту з депозитів не видає. Від цього не можна врятуватися, адже Нацбанк ввів обмеження на зняття коштів – 15 тис грн на день – навіть за тими депозитами, термін яких сплив.

Депозити під загрозою відбирання державою, і робиться це примітивним способом. Хіба це відрізняється від “розкуркулення” селян?” – підкреслює він.

Характеризуючи в цілому ініціативу уряду, Бондар заявляє, що в ухваленому документі нема нічого раціонального.

“Все, що потрібно для фронту і війни, і так повинно робитися. Економіка котиться в прірву. Ось вони зараз і шукають шляхи – під прицілом гроші середнього класу і бізнесу. Це жорсткий “наїзд” під виглядом мобілізаційних завдань. Я думаю, що скоро дійде до відбирання майна та машин”, – підсумував економіст.

Особливе фінансування

Надважливе питання – джерела фінансування мобілізаційної підготовки та виконання мобілізаційних замовлень. Акімова нагадує, що рішення про особливий період приймалося уже після ухвалення бюджету на 2015 рік.

Сам же бюджет, наголошує вона, розроблявся під час оголошеного у грудні режиму припинення вогню, коли були інші масштаби потреб – і військових, і технічних. Після поновлення активних бойових дій потреби помітно зросли.

Виникає питання: чи вистачить на функціонування в умовах “особливого періоду” закладених коштів – так званих військових статей? Це майже 90 млрд грн, передбачених в бюджеті на оборону, та 1,5 млрд грн з резервного фонду.

Також постає питання, чи достатніми будуть 561 млн грн на накопичення цінностей державного матеріального резерву. Чи є технічна можливість оперативно переорієнтовувати кошти в рамках окремих програм розвитку галузей, щоб змістити в них акцент у бік “військової продукції”.

Найближчим часом будуть розроблятися нові зміни до бюджету-2015 та до місцевих бюджетів. Утім, всі розуміють, що джерел додаткових доходів від економічної діяльності зараз нема, а міжнародні фінансові інститути чекають певної стабілізації і уважно стежать за перемовинами “нормандської” четвірки.

Тож не виключено, що уряд може повернутися до питання “націоналізації” депозитів і поточних рахунків населення та підприємств.

***

За остнньою інформацією, розпорядження уряду планували розглянути на урядовому комітеті в п’ятницю, але засідання комітету не відбулося. За словами співрозмовника з Кабміну, джуе висока ймовірність того, що його розглянуть вже в середу і ухвалять.

Чекати, що документ опублікують, не варто. Документ з грифом “Для службового користування”, а такі документи не публікуються, вони тільки доводяться до виконавця.

::__IHACKLOG_REMOTE_IMAGE_AUTODOWN_BLOCK__::2

Дмитро Дєнков, Економічна Правда.

Читайте також

Лютий 10, 2015 |
Vantage Theme – Powered by WordPress.
Перейти до панелі інструментів