Красилівчанин Василь Пастощук вирощує 32-кілограмових індиків та 10-кілограмових курей

0

Працюють усією сім’єю. Глава сімейства Василь Петрович залучив до птахівництва дружину, матір, сина та двох доньок. Чоловік почав займатися птахівництвом в 2005 році, тому й назвав свою ферму «Фараон-05». За ці роки вирощував як звичайних пернатих, так і «екзотику» — фазанів та декоративних курочок. Каже, що секрет його успіху в декількох складових. Фермер вивів для себе нехитру формулу: для того, щоб птиця «велася», їй слід забезпечити чисте сухе повітря, оптимальну температуру, якісний корм і чистоту.

Не варто заощаджувати на комбікормі для перепілок
«Починав я з перепілок — «японців» та «манчжурів». Згодом придбав «альбіносів» (білих м’ясних) та «англійських смокінгових», — розповідає Василь Пастощук. — Є перепілки, яких рекомендується тримати на м’ясо, а є спеціальні породи, які добре несуться. Тому важливо визначитися, для чого саме ви плануєте тримати птицю. Адже «м’ясні» перепілки крупніші, й корму вони споживатимуть більше, а яйця нестимуть практично стандартного розміру. До прикладу, коли я лише починав, перепілочка важила 100-150 г і споживала кормів 30-35 г на день. Нині ж є породи перепелів, вага яких сягає 400-500 г. Відповідно кормів їм потрібно близько 40-45 г на день. М’ясні породи — це, передусім, білі «альбіноси». Для яєць же найкраще тримати «японців». За правильного догляду вже на 35-40 день вони починають активно нестися». За словами Василя Петровича, для того, щоб утримувати перепелів, не потрібно знати якихось особливих премудрощів. Для цих пернатих передусім важливі освітлення, тепло і хороший комбікорм. Останній повинен бути екологічно чистим. «Я використовую суміш кукурудзи, ячменю, пшениці, сої, соняшникового шроту, олії і сухої яловичої крові (в ній 92% протеїну, що дуже важливо для «несучок»), — каже птахівник. — До речі, корм для м’ясних порід перепелів та яйценосних відрізняється за своїм складом. Тому слід уважно читати, що написано на мішку з комбікормом. Дуже часто люди купують корми для бройлерів та починають ними годувати маленьку птицю, а потім скаржаться, що вона не росте. Але це цілком логічно. Не варто економити, адже в спецкормах для перепілок міститься пліснява, цвілі, дріжджі тощо. Саме вони й стимулюють травну систему птиці. Від харчування дуже багато залежить. Можна підгодовувати пернатих зерновими — кукурудзою, ячменем, пшеницею, але взагалі відмовлятися від комбікорму не рекомендується».

«Півник породи «Іза» завжди білий, а курочка – червоненька»
Фермер не тримає перепілок протягом року. В грудні-січні він їх повністю вирубує, а з весни починає займатися курчатами, каченятами та індичатами. Каже, що перепілки взимку починають погано нестися і тримати їх стає нерентабельним. Загалом активно нести яйця ці маленькі пташечки можуть близько семи місяців, потім яйценосність поступово спадає. «Передусім займаюся бройлерами «Рос-308» та «Коп-500», — розповідає Василь Петрович. — Останнім часом з’являються нові породи, такі як «Коп-700» та «Коп-750». Вони ростуть ще більшими. Якщо «роси» в домашніх умовах сягають 5-6 кг, то «Коп-700» — 8-10 кг. Їх активно вирощують нині в Європі, але наші птахівники поки-що погано вивчили особливості цих бройлерів. На жаль, вони ще дуже дорогі. Гарно зарекомендували себе і кури угорських порід «Ребро», «Майстер», «Іспанка», «Триколор» та «Майстер Греймар». Це все м’ясо-яєчна птиця, і для населення вона підходить якнайкраще — несеться дуже гарно та й сама курочка виростає в межах 3-4 кг. Ще краще для яєць тримати курей з професійних ферм порід «Айсік», «Тетра» та «Іза». Але вони мають малу вагу — лише 1-1,5 кг. В останніх, до речі, дуже цікава генетика — півники в них завжди білі, курочки ж червоненькі».

Курчатка звикли “резервувати” собі місця біля їжі та води.

«Для підстилки в жодному разі не використовуйте ганчірки!»
«Багато птахівників-початківців припускаються однієї й тієї ж помилки, — каже птахівник. — Вони приділяють недостатньо уваги території. А між тим, площа розсаджування птиці неабияк важлива. В селах люди як звикли робити? Зазвичай вони беруть «банановий» ящик 50х60 см та розміщують у ньому 10-15 бройлерів, аргументуючи це тим, що курчаткам гуртом тепліше. В ідеалі ж на бройлера має бути розраховано 1-1,5 кв. м. Також важливо забезпечити птиці хорошу підстилку. Підійде солома, тирса, полова тощо. Тільки не ганчірка! Це прямий шлях до коксодіозу. Слід забезпечити і оптимальний обігрів, адже клімат відіграє також велику роль. Дуже уважно спостерігайте за поведінкою бройлерів, особливо у перші дні їхнього життя. Якщо побачили, що курчатка розбігаються по кутках, значить їм спекотно і варто підняти лампочку вище, якщо ж навпаки — туляться одне до одного — холодно. Найоптимальніша температура для бройлерів +20-25ºС. Вони як малі діти — люблять, щоб було тепло». Василь Петрович запевняє, що в більшості випадків для того, аби курчата були здоровими, їм взагалі не потрібно давати жодних ліків. Достатньо лише забезпечити гарні технічні умови. «Стежте, щоб в кліточках була достатня кількість поїлок та годівничок. Тому, що бройлер має натуру «наївся-напився-вмостився», — каже чоловік. — Тобто, курчатка звикли «резервувати» собі місця біля їжі та води. А коли декілька пташечок повмощуються біля поїлок-годівничок, інші вже не будуть мати до них доступу. Сильніші будуть їсти більше і краще, така собі «куряча дідівщина», якої можна уникнути. Що ж до води, то вона має бути сира та кімнатної температури».

В ідеалі на одного бройлера має бути розраховано 1-1,5 кв. м площі.

Індикам слід регулярно додавати в корм пісок
«Я розводжу качок бройлерних та мулардів. Бройлерна качка виростає до 3 кг, чиста тушка 2,2-2,4 кг. Муларди ж хоча й удвічі дорожчі (якщо бройлерна качка нині коштує 15 гривень, то мулард 30), проте це м’ясна птиця, яка практично не містить жиру, — запевняє пан Василь. — Така качка стабільно виростає до 6 кг, чиста ж тушка важить близько 4 кг. Європа її вивела для печінки (фуагра).

Качки муларди стабільно ростуть до 6 кг.

Індичат також купую з Угорщини. Ця птиця перевершує всіх, адже росте до 28-32 кг. І не так вже вони й багато їдять. Головне — годувати індичат правильно: давати комбікорм слід близько двох місяців. За цей час птиця набирає вагу до 5-6 кг. Потім уже можна переводити на свої, «домашні» харчі — кашу, запарену дерть, кропиву тощо. Слід регулярно додавати в годівниці пісок, щоб індики отримували мінерали (близько 10% кормів), та щоб у них не забивався травний тракт».
 

Читайте також

Квітень 13, 2015 |
Vantage Theme – Powered by WordPress.
Перейти до панелі інструментів