Кам’янчани попрощалися з «кіборгом», який загинув під час оборони аеропорту Донецька

Зранку  по вулиці Гагаріна біля місцевого Будинку офіцерів зупинили рух транспорту. У цій будівлі 22 лютого прощалися із 38-річним помічником командира аеромобільно-десантного батальйону з оперативного забезпечення, який загинув, захищаючи Україну від ворога.

З 10:30 місцеві жителі почали збиратися біля будівлі із червоними гвоздиками, жовтими і блакитними тюльпанами у руках.

Дружина Валерія Лізвінського Майя не стримувала сліз. Біля неї мовчки стояв уже дорослий син. Позаду, схиливши голову, сиділи родичі загиблого воїна.  Рідні до останнього не вірили, що Валерія уже немає в живих.  Адже після вибуху у новому терміналі аеропорту доля Валерія була невідома. Востаннє дружина спілкувалася з ним 16 січня, остання звістка про нього дійшла у Кам’янець 19 січня. Після того родина не знала, чи живий Валерій, чи мертвий.  Лише через місяць тіло воїна вдалося доставити у рідний Кам’янець-Подільський.

– Чого тільки вартувало сім’ї забрати тіло Валерія, аби поховати його за християнськими звичаями, – каже кам’янчанин Олег Віталійович. – Хоча від людського тіла там мало що залишилося, стільки часу пройшло. Бачили, навіть труну не відкривали.

Поховали Валерія Лізвінського на  Алеї слави міського кладовища.