Хмельницький у жалобі. Поховали правоохоронця загиблого у Іловайському котлі

Попрощатися 32 – річним  Олександром Співачуком прийшли тисячі людей. Двері  в управлінні УМВС Хмельницької області протягом декількох годин не зачинялися. Рідні, колеги з управління, побратими з батальйону в якому чоловік був, посадовці та хмельничани несли квіти та висловлювали співчуття та біль втрати близьким Олександра.

Чоловік служив в батальйоні “Миротворець” з самого початку його заснування. Зарекомендував себе як гарний боєць, відповідальна та комунікабельна людина. А ще, як пригадують його бійці з батальйону, чоловік дуже любив читати книжки у вільну від обстрілів хвилинку, до цього привчав інших.

– Олександр був чуйною  людиною, справжнім воїном нашої Батьківщини, він достойно захищав  кордони нашої України, знаю його як добру та чуйну людину, – розповів старший інспектор батальйону “Миротворець” підполковник Сергій Тарасенко. – А ще хочу сказати, що найбільше запам’яталося те, що завжди Олександр  з собою по всіх містах де ми були в Слов’янську, Дзержинську, Іловайську носив невеличкий пакет з книжками. Їх всі перечитували по декілька разів. Це була людина, яку ми будемо довго пам’ятати. Назавжди це ім’я залишиться в нашій пам’яті.

Про той чорний день в Іловайську чоловіки згадують із сумом та біллю в очах, наче це все відбувалося учора.

-Коли виїжджали  з Іловайська, 29 серпня, при першому обстрілі нашого автобуса ми їхали разом з Олександром, – продовжує розповідь Тарасенко. Була команда вийти з автобуса й зайняти оборону. Олександр разом з нами тримав щільний вогонь в сторону противника.

Це були останні хвилини коли його побратими по батальйону бачили його.

-Ми виходили з оточення міста Іловайськ в Маріуполь, – пригадують чоловіки з «Миротворця». -Там потрапили на російські війська, чисто російські війська розстріляли нас… Виїхали в чисте поле, де вже були заздалегідь зайняті їхні позиції оборони і під перехресним вогнем вони почали розстрілювати нашу колону. Дуже багато було поранених тоді, з наших майже всі. На протязі місяця ми вже знали – інформація надходила щоденно, що ідентифікували тіла 9 наших хлопців. Спочатку було три чоловіки потім п’ять,  дев’ять, а Олександра рахували як  безвісті зниклого до останнього моменту. Пошуки велися на протязі 4 місяців, на минулому тижні дізналися, що це він. Ми й досі не можемо повірити, що його також немає з нами.

Тіло Олександра Співачука ідентифікували в місті Дніпропетровськ при проведені ДНК.

-Він був гарним слідчим, порядною людиною, – розповідає слідчий слідчого управління Руслан Мельник. – Завжди сумлінно ставився до своїх професійних обов’язків. Шкода, що так сталося з таким позитивним, молодим хлопцем. Ми всі співчуваємо родині, ми втратили колегу, йому би ще працювати й працювати.  

Бійця батальйону «Миротворець» перепоховали у секторі почесних поховань кладовища у мікрорайоні Ракове у Хмельницькому.