22-річний хмельничанин Михайло Чайковський власноруч збирає авто для АТО
0«Збираю автомобіль «УАЗ 452» для наших військових у зоні АТО. Своїми силами цього зробити не можу. Потрібна ваша допомога!». Саме на таке оголошення кореспонденти «Сімейної газети» нещодавно випадково наштовхнулися в одній із соцмереж. Зв’язавшись із його автором, ми були дуже здивовані, що це 22-річний хлопчина, майстер автомайстерні. Незважаючи на свою молодість та відсутність будь-якої матеріальної та моральної підтримки, він перейнявся масштабною метою – зробити з нуля броньоване авто для воїнів, які захищають нашу країну на сході в зоні бойових дій.
«Раніше я допомагав грошима, продуктами, одягом, – каже Михайло. – Але постійно відчував, що роблю недостатньо. Хотілося, аби мій вклад був відчутнішим та кориснішим».
«Думка про допомогу військовим засіла мені у голову вже давно, але сама ідея визріла нещодавно. Я натрапив на статтю на сайті газети «Є», в якій розповідалося про групу активістів з Кам’янцяПодільського, котрі склали із запчастин автівку й передали її у зону бойових дій на сході України, – розповідає Михайло. – А оскільки у мене є своя автомайстерня, то їхній досвід дуже зацікавив. Мене завжди захоплювали автівки, міг крутити болти та гайки безперестанку. А ремонтом машин захоплююся мало не з дитинства. І хоча за освітою я юрист та маю військове звання молодшого лейтенанта, при виборі професійної стежини не сумнівався жодної хвилини. Я вмію відремонтувати будь-який транспортний засіб і знаю, що роблю свою справу добре. Від знайомих, які воювали у зоні АТО, почув, що на сході конче не вистачає транспортного забезпечення. А ті машини, які є в наявності, залишають бажати кращого. Ось і вирішив зробити те, на чому добре знаюся.
Знаю, що більшість лікарень на сході знаходяться не менше, ніж за 50-60 км від зони конфлікту, і тому часто там не вистачає машин швидкої допомоги для транспортування поранених. Не маючи можливості терміново бути доставленими до найближчої лікарні, солдати часто помирають від кровотечі. А буває так, що «швидка» просто не скрізь може проїхати, і волонтерам та медикам доводиться бігти декілька кілометрів, щоб надати допомогу пораненим. Але ж від цих годин-хвилин-секунд залежить чиєсь життя. Тому хочеться зробити такий транспортний засіб, щоб він був «всепрохідним», броньованим та універсальним. Щоб його можна було використовувати для різних потреб військових. Подібні авта роблять для полювання, їздять на них лісами, полями та луками. Вони ідеальні в умовах бездоріжжя. Я можу зробити таку машину буквально з нуля. Уже розпочав збирати кошти, дехто допомагає автозапчастинами, фарбами. Ще одні мої знайомі хлопці зголосилися взяти на себе фарбування. Адже я не спеціалізуюся у цій сфері. Що нині найбільше потрібно – то це рама. Нехай вона буде стара, іржава… Підійде навіть машина не на ходу, грубо кажучи, «консервна бляшанка». Я вже всі пункти прийому металобрухту оббігав, «прошерстив» сайти оголошень, але поки-що марно. Не опускаю руки й продовжую шукати. Вірю, що все вийде!»