Школа іконопису “Нікош”

Вихованці школи, крім написання ікон, професійно розписують храми. Іконописання – надзвичайно відповідальне мистецтво. Тож у своїй школі ми прагнемо, щоб іконопис був завжди професійним.

У школі займаються понад 90 учнів. Роботу організовують вісім працівників, серед яких п’ять викладачів. Є дві майстерні. Фарби у іконописців спільні, а ось пензлі у кожного свої.

Учні відвідують “Нікош” шість років, поступово засвоюючи традиції візантійського та академічного іконопису. Якщо академічна ікона ближча до живопису і лики на ній – реальних живих людей, то візантійська – класична, більш аскетична, абстрагована від земних реалій. Школу відвідують не лише учні, молодь, а й люди цілком зрілого віку і з сформованим світоглядом. Кожен з них знайшов у сакраментальному мистецтві те, до чого прагне його душа.

“Взагалі в іконописі багато нюансів, символів. Вся культура іконопису на Русі починалася з Візантії, тому й перші майстри писали у такій техніці. Вона абсолютно відрізняється від академічної.

Процес написання ікони розпочинається ще задовго до першого мазка пензля. Перш за все готується дошка, на якій згодом напишуть ікону. Є особливий спосіб, завдяки якому вона стане довговічною. Для ікони береться обов’язково липова дошка, яку не менше п’яти років сушили у природних умовах. Далі треба наклеїти на неї лляну тканину. Потім льон вкривається сумішшю левкасу (порошкоподібна крейда, замішана на клеєві з тваринних кісток з додаванням лляної олії), і лише після того, як вона остаточно висохне, можна братися за олівець і наносити зображення. Термін життя ікони, виконаної на полевкашеній дошці, набагато довший, ніж у класичної, писаній олійними фарбами на полотні. Тому такі ікони переживають століття. Всі матеріали натуральні, не вигоряють, не вицвітають. Відповідно коштують дорого.

Школа встигла організувати близько 40 виставок, які проходили як на теренах Поділля, рідної України, так і закордоном. До прикладу, Канада, США, Мексика, Литва, Польща.

Ікони виконані у візантійському стилі. У школі займаються і прикладним мистецтвом, створюючи вишиті рушники, писанки, із релігійною тематикою.