Не ампутація, а реплантація

0

Сьогодні люди часто використовують різноманітні механізми, котрі допомагають у господарстві. Газонокосилки, картоплекопачі, мотокультиватори, газозварювальні апарати, бензопили… Обробляти земельну ділянку та доглядати за присадибним господарством стало простіше, разом з тим – небезпечніше. Останнім часом травматологи відзначають зростання різноманітних побутових травм, причому часто вони доволі важкі. І якщо з розтягненнями, забоями, переломами (навіть множинними) медики вже давно можуть впоратися, то відрізані бензопилкою рука, нога чи навіть палець ще донедавна вважалися вироком: лікарі знали один спосіб допомогти — ампутацію, і людина залишалася інвалідом. Але нині і при таких травмах можна зарадити. Ортопеди-травматологи обласної лікарні опанували методику виконання операцій з реплантації кінцівок.

Про можливості наших травматологів розмовляємо із завідувачем центру травми обласної лікарні, обласним ортопедом-травматологом, кандидатом медичних наук, заслуженим лікарем України Юрієм Павлішеним та лікарем центру Костянтином Лукашем.

– Юрію Івановичу, поясніть, будь ласка, що таке реплантація?

– Це – оперативне втручання, котре включає відновлення судин та інших структур, що виконується при відчленуванні сегментів кінцівок або ділянок тканин іншої локалізації.

– Чи часто вам доводиться виконувати такі операції?

– Не часто, але кілька разів на рік пацієнти з відчленованими сегментами трапляються, – долучається до розмови Костянтин Лукаш. – Приміром, три місяці тому до нас привезли 74-річного чоловіка з Кам’янеччини. При роботі з «болгаркою» йому відрізало руку. «Швидка», яку викликали рідні, завезла потерпілого у районну лікарню. Звідти зателефонували нам, ми розповіли, яку першу допомогу слід надати, і порадили везти пацієнта до нас. Хоч такий вік є одним з протипоказів для реплантації, ми все-таки спробували врятувати чоловікові руку. І наша спроба виявилася не марною, сьогодні функції руки потроху відновлюються.

– Певно, має значення час, коли привезли хворого до лікарні, а також чи правильно надали першу допомогу?

– Звичайно, дуже важлива правильна консервація і транспортування відчленованого сегмента, а також швидка доставка потерпілого до спеціалізованого закладу. У нашій області — у центр травми обласної лікарні.

– Як же правильно транспортувати відрізану кінцівку?

– Краще, якщо цим займеться медик. Але найчастіше біда трапляється у селі чи навіть у лісі. Тоді місце рани відчленованого сегмента (частину руки чи ноги, палець тощо) вкрийте стерильною серветкою, помістіть у поліетиленовий пакет, обкладіть його холодом (помістіть у миску, відро чи іншу ємність з льодом, снігом чи просто холодною водою). Збереження життєдіяльності відчленованого сегмента залежить від виду ампутації (повна, неповна), «теплового» чи «холодового» зберігання ампутованої кінцівки. Приміром, при температурі до +4 градусів ампутовані пальці можна зберігати 16 годин, кисть – 12, передпліччя, плече, стопу, гомілку, стегно – 6. При вищій температурі цей термін значно скорочується. Одразу викликайте «швидку», а якщо маєте чим, то везіть травмованого до найближчої лікарні. Звідти потрібно зателефонувати у наш центр (це можете зробити самі з місця трагедії, номер телефону у Хмельницькому – 65-62-36). Доки пацієнту нададуть першу допомогу і привезуть до нас, бригада хірургів буде вже готова до операції.

– А яку першу допомогу надати травмованому?

— До травмованої кінцівки теж прикладіть холод та накладіть джгут, щоб зупинити кровотечу. Усі необхідні маніпуляції виконають медики у найближчій лікарні.

– Коли хмельницькі хірурги виконали першу операцію з реплантації? Де набиралися досвіду?

– Наприкінці 2011 року на базі ортопедо-травматологічного відділення обласної лікарні почав працювати центр травми, – відповідає Юрій Павлішен. – Тоді ми запровадили чимало новацій. А оскільки траплялися пацієнти з відірваними чи відрізаними кінцівками, то виникла ідея опанувати і операції з реплантації. Наші лікарі пройшли навчання і стажування у великих травматологічних центрах України. Згодом купили спеціальні інструменти, мікроскоп, адже багато маніпуляцій доводиться виконувати під мікроскопом. І сьогодні ми маємо досвід з виконання операцій з реплантації, за два роки виконали їх близько двох десятків.

– Для виконання таких операцій, певно, потрібна допомога судинного хірурга, нейрохірурга?

— Так, але наші хірурги мають достатню підготовку, аби зшивати нерви, судини. Тому якщо навіть судинного чи нейрохірурга не вдасться швидко викликати, то спеціалісти нашого центру впораються з усіма проблемами.

– Чи завжди операції з реплантації завершуються успіхом? Відновлена кінцівка повноцінно функціонує?

– На жаль, не усі такі операції успішні, – продовжує Юрій Іванович. – Все-таки реплантація – це дуже складна операція. Але якщо вона пройшла успішно, то функції кінцівки відновлюються – деколи повністю, деколи частково, все залежить від складності травми, терміну, протягом якого пацієнта доставили у лікарню, умов, у яких транспортували. Якщо кінцівка просто відрізана, то відсоток того, що операція мине успішно, високий. А от якщо відірвана, розтрощена – надії на успіх менше. Недавно у нас лікувався хлопчик, якого переїхав мотоблок і відірвав ногу. Десять днів ми боролися за неї, але, на жаль, врятувати кінцівку не вдалося. Взагалі відсотків 20 таких важких травм завершуються ампутацією, у решті випадків відсічені сегменти вдається врятувати.

– Де люди найчастіше отримують важкі травми?

– В основному, під час роботи з мотоблоком, циркуляркою, був випадок, коли вал від насосу затягнув і відірвав руку.

– У нашій області такі операції ви¬конують лише у вашому центрі?

– У Хмельницькій міській лікарні двоє лікарів-травматологів теж пройшли спеціальне навчання і володіють цими методиками. Але напрямок з реплантації там розвинули недостатньо.

20 Серпня, 2015 |

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Vantage Theme – Powered by WordPress.
Перейти до панелі інструментів