Ура! Я вперше «літала» у підтримці!

Це стосується і підтримок, і кроків, і проходок. Врешті-решт із усього цього вийшла, навіть, міні-зв’язка.
Як виявилось, у кізомбі, наразі, не має складних зв’язок із великою кількістю поворотів (як то іноді буває кізомбі «крадеться, наче кішка» – спочатку ніжкою пробує розвідує площу, потім на неї ступає. Інакше, як почути партнера?
І тут чи не найцікавіше – підтримка! Скільки я передивилася різноманітних танцювальних передач, в яких партнери виконували різні (інколи нереально складні) підтримки! Потай жалкувала, що це виконую не я. І мрії таки збуваються!

Можливо, підтримка моя була не надскладна і не найтехнічніша, але вона була моя! І до того ж виконувалась, нагадаю, вперше у житті. Відчуття, немов літаєш)).
Звісно, підтримка виходила, через раз. Не знаю, навіть, як вдасться її повторити у фінальній композиції. Та й взагалі, як усі ці проходки станцювати, якщо я, як виявилось, й ведіння партнера чую також чи не через раз)). Це нічого, адже ще маю декілька занять, щоб виправити ситуацію!