Декоруємо святкові пряники до 8 Березня (ВІДЕО)

В останні роки все традиційнішими в нас стають імбирні солодощі. Найчастіше це тонке печиво, на якому глазур’ю малюють як прості візерунки, так і справжні сюжетні картини. Милі ароматні фігурки стануть оригінальним подарунком на будь-яке свято. Робити пряники зовсім не важко, якщо знати деякі тонкощі їх приготування.

«Перебуваючи в декретній відпустці я зрозуміла, що прагну того, аби моя дитина їла лише натуральну їжу. Тому всю випічку почала робити власноруч, — каже Олеся Лопатовська. — Якось напередодні Нового року спробувала спекти імбирні пряники, які ми декорували всією сім’єю й разом розвішували на ялинку. З того часу минуло декілька років, і я буквально захворіла пряничним мистецтвом. Перепробувала безліч варіантів тіста й зупинилася на класичному рецепті із додаванням меду. Але тут головна навіть не рецептура, а з яким настроєм ви приступаєте до цієї справи. Я, до прикладу, вимішую тісто завжди з молитвою, вкладаючи в свою роботу якийсь позитивний посил. В іншому випадку пряники вийдуть кривими, косими й несмачними. Тісто — воно «живе», все відчуває. Зазвичай, працюю вночі, коли мій синочок вже спить. Серед майстринь, які займаються розписом пряників, навіть побутує такий вираз: «Пряничні феї вилітають опівночі». Мені подобається ця справа тим, що вам навіть не потрібно мати хист до малювання, тут головне мати бажання й бути наполегливими. І якщо щось не виходить, не засмучуватися, а пробувати знову. Адже чим більше практики, тим краще у вас виходитиме».

За словами пані Олесі, існує багато технік нанесення глазурі: вишивання гладдю та хрестиком, кракелюр (зістарювання), вітражі, мереживо, пайпінг (об’ємне зображення) тощо. Найчастіше майстриня робить обводку густим айсингом. Серединку візерунків заливає рідкою глазур’ю, допомагаючи зубочисткою й дає глазурі добре застигнути протягом 4-6 годин.

Вісімку з пряничного тіста можна вирізати за допомогою картонної заготовки.

Айсинг має добре застигнути.

Лише після цього можна приступати до кольорових візерунків.

Кольорову глазур зручно наносити на пряники за допомогою звичайних зіп-пакетів.

«Ще мені дуже подобається техніка «мокрим по мокрому», — ділиться «пряничних справ майстриня». — Це коли на пряник наноситься рідкий айсинг й одразу ж ставляться краплини іншого кольору. Далі за допомогою зубочистки робляться розводи. Таким чином у вас виходять різні фантазійні візерунки. Для розпису пряників вам знадобляться звичайні зіп-пакети, в яких потрібно буде відрізати кінчик, або кондитерські одноразові мішки. А щоб контур вашого малюнка був ідеально рівним, можна прикладати до печива будь-які предмети й обводити їх зубочисткою чи шилом. Лише після цього братися до нанесення візерунка уже по готових контурах».

Зубочистка – основний інструмент “пряничної феї”.

Медові імбирні пряники від Олесі Лопатовської:
6 ст. л. меду, 100 г цукру, 1,5 ч. л. меленого імбиру, 1,5 ч. л. кориці, по 0,5 ч. л. бад’яну, мускатного горіху, гвоздики, 200 г якісного вершкового масла, 1 ч. л. соди, 3 яйця, 800 г борошна.
Мед, цукор та прянощі поставити на вогонь у каструльці з подвійним дном. Варити на маленькому вогні, постійно помішуючи до розтанення цукру. Потім зняти з вогню й додати спочатку масло, а потім соду. Яйця змішати й влити тонкою цівкою в медово-масляну суміш, постійно помішуючи (не гарячу!). Додати борошно й замісити тісто (воно має бути пластичним). Витримати в холодильнику як мінімум шість годин під харчовою плівкою, щоб розкрився букет спецій. Вийняти за півгодини до використання. Розкачати тісто у пласт 0,5 см, скатати його на качалку й перенести на деко. Вирізати формочками для печива безпосередньо на деці (щоб тісто не деформувалося). Залишки видалити й випікати протягом 7-12 хвилин. Після охолодження пряники стають твердими, як коржики. Секрет від майстрині: можна скласти їх на ніч у залізну форму чи пластиковий контейнер разом із дольками яблук. На ранок на вас чекає м’якесенький смаколик із неповторним яблучним ароматом. Пряничне тісто дуже полюбляє вологу й насичується нею, розкриваючи ще більше свої аромати.

Для айсингу: на 1 яєчний білок — 200 г цукрової пудри (чим дрібнішого помолу, тим краще), 0,5-1 ч. л. лимонної кислоти, харчові барвники (сухі чи гелеві). Для зручності використання густину айсингу слід коригувати. До прикладу, для заливки потрібна рідка консистенція, а для обведення країв та різних написів — густіша. Збити міксером білок із пудрою, наприкінці додати лимонну кислоту. Пофарбувати за бажанням. Сухий барвник можна трішки розвести водою. Як натуральні барвники можна використовувати сік буряка, куркуму, какао, сік моркви та шпинату. Айсинг розкласти у зіп-пакетики.

Порада: глазур готувати безпосередньо перед використанням.