Весна уже надворі, «а кістка все широка»

Щоденне виконання домашніх завдань у вигляді сотні бюрпі (про їх чудодійні властивості я минулого разу детально вже згадувала) проходить як по нотах. Особистий тренер контролює мої щоденні повідомлення-звіти (і спробуй не відписатися щовечора – гнівна смс-ка від Віталія «АУ! Як там Д/З?» не дає зі спокійною совістю заснути. І уже зараз збільшив навантаження: +10 бюрпі кожного тижня. Причому робити їх потрібно за мінімум підходів та часу. Поки з горем пополам я їх роблю за три підходи та майже за 12 хвилин. Більше часу в нетренувальний день в мене йде на проганяння ліні та самомедитацію, що це все одно треба зробити.
Отож, гарно засвоївши бюрпі перейду до ще неменш цікавих та знайомих з дитинства вправ. Це – присідання. Спочатку я вважала, що колишня травма меніска гарантує мені звільнення від присідань. Але моя впевненість зникла перед непохитністю тренера: присідати треба правильно, тоді і проблем не буде.
Вже вдома чоловік підтвердив своїм досвідом – за все життя не мав проблем з колінами, хоча присідав з вагою в 150 кілограмів.
Отож, крім бюрпі, я ще полюбила присідання. Не те, щоб сама полюбила. Просто любов Віталія до цієї дуже важливої і потрібної вправи передалась і мені. Зі штангою, гирею, гантелями або без всього цього – фантазії в особистого тренера не мають меж. Причому для фігури дівчат особливо корисні «присідання-пліє» – вони найкраще тренують внутрішню поверхню стегон.
І звучить – красиво, і виглядає – не менш красиво та еротично. А почуваєш себе – майже як балерина 🙂 Головне – максимально широко розставити ноги, носки – в різні сторони. Присідаємо, згинаючи ноги під прямим кутом. При цьому спина залишається рівною, п’яти не відриваються від підлоги, коліна дивляться в ту ж сторону, що і носки та не виступають вперед. Тоді все навантаження не йтиме на колінні суглоби. Основне правило – ти ніби п’ятою точкою хочеш сісти на стілець, або відкрити двері.
Після розігріву на групових заняттях ми робимо по 30 різних присідань – класичних (тоді ноги не ширше плечей), пліє та з випадами – коли нога почергово йде вперед-назад або в сторони. Уже в ході занять тренер ускладнює присідання і цю вправу ми вже робимо з додатковою вагою або зі стрибками.
Вдома деколи під настрій в підходах між бюрпі не просто відпочиваю, а присідаю. І відчуваю що тіло вже слухається і на автоматі виконує вправи. Навіть тоді, коли мозок каже, що несила.
Але спортивні навантаження дають максимальний ефект при правильному харчуванні. Найближчі вихідні та святкові дні добряче потренують мою силу волі 🙂

Партнер проекту спортивний клуб “Еволюшн”