Перше тренування – ендорфін в дії!

Однак мої спроби завершувались після максимум місяця занять. Причини придумувались різні: від загруженості на роботі до банальної ліні.
Щоправда, кілька років тому під час декретної відпустки мене вистачило аж на два місяці групових занять степ-аеробікою. Дуже подобалось. І мені навіть вийшло об’єднати в одне і силу, і волю. Неочікувано підвело здоров’я – надрив меніску та операція. Для себе я зрозуміла, що про улюблені степи і тренування забути треба назавжди.
Втім, перша розмова з тренером «Еvolution» мої переконання похитнула. Віталій запевнив, що правильно відкоригована програма занять не пошкодить моєму коліну.
Тому на перше тренування я йшла трохи в змішаному настрої. Відчуття новизни та азарту боролися з почуттями страху та тривоги.
Спочатку – зняття мірок. І тут я зрозуміла, що мої об’єми майже модельні. Щоправда, до ідеальних 90-60-90 мені потрібно скинути в стегнах і грудях по 20 см, а на талії – всі 30 сантиметрів. Проте моя ціль поки що визначена в кілограмах.
Щодо графіку тренувань, то тренажерний зал у мене відпав автоматично, адже на роботі з 9 до 18, і займатися впродовж дня у мене не виходить. На мене чекають саме вечірні групові заняття три рази на тиждень під дуже модною назвою «Функціональний тренінг».
Група різновікова: від 17 і далі… Є і хлопці, і дівчата… Багато таких, хто ходить навіть перший рік, але вистачає й новачків. Причому, Віталій спуску новеньким не дає – потрібно працювати всім. Головне – навчитись виконувати вправи хай повільніше, але правильно.
Перев’язала коліно еластичним бинтом і вперед – присідання… До речі, про них я розкажу уже окремо. Лише наголошу, що це найоптимальніша вправа для спалювання калорій. Уже через 15 хвилин занять – піт градом, обличчя червоне, а тіло проситься на відпочинок. Але майже грізний голос тренера «Вдома лежати будете!» і ти працюєш далі.
Атмосфера в групі дуже доброзичлива та невимушена. Жарти тренера ще більше заводять, а більш досвідчені колеги навіть підказують, як правильно зробити ту чи іншу вправу.
Не встигла зоглянутись, а тренер уже показує заключну розтяжку. Вся стомлена, але налаштована на успіх. Здається, що лише з потом за годину тренувань вийшла уже значна частина моєї ваги.
Згадую своє наївне запитання перед початком тренувань, за скільки часу до чи після тренувань можна їсти. «До тренувань – не менш, ніж за 2 години, – пояснює тренер. – Однак після постарайся не їсти зовсім».
Наївне, тому що після тренувань хотілось тільки лягти. І пити.
Щодо харчування, то я баришня начитана і знаю що за три-чотири години до сну не варто вечеряти. Віталій, звичайно, дієти мені не складав, але про правильне харчування під час тренувань мені розповів.
Але це вже зовсім інша історія – наступна 🙂

Партнер проекту спортивний клуб “Еволюшн”