Як мозок намагається обманути тіло

Чого лише не придумає твій організм, аби не йти у спортзал. Особливо коли ти прокидаєшся зранку. Знаєш що сьогодні день тренування і зал відвідати потрібно. Знаєш що потрібно буде зібрати форму, скласти в рюкзак і вирушити холодними зимовими вулицями до «Evolution». Звичайно в рамках проекту хочеться писати лише про приємні речі. Надихнути людей на щось нове. Але… ну, “сурьозно”… не завжди то так. Що б не казав, але відпочинок це головне. Якісний відпочинок, нормальний сон – це запорука хорошого настрою. І, звичайно, що коли приходиш в зал на тренування то сам процес проходить простіше і легше. Свята минули давно, але налаштуватись на робочий лад досі не виходить. Не висипаюсь. Тому чим ближче до самого тренування тим менше бажання підніматись і йти через пів-міста до «Evolution». Ні… Сама прогулянка зимовими вулицями мені дуже до вподоби. Але от розуміння того що доведеться працювати фізично і виснажливо надихає не зовсім. Буває так, що й на вечір подрімати хочеться годинку-другу. Проте збираєш себе в кулак, одягаєшся та вирушаєш давно завченим маршрутом. І коли заходиш у приміщення, то з порогу настрій починає змінюватись. Береш ключ у симпатичної дівчини-адміністратора, вітаєшся з тренером. Заходиш в роздягальню, а там зазвичай вже знайомі люди, що також займаються в залі. Поки перевдягнешся, обов`язково кількома словами перекинешся. Настрій йде в гору неодмінно. Заходиш в зал, легка розминка і вперед, до нових рекордів.
Зараз в мене розпочалась пора інтенсивних занять і цікаво спостерігати за тим, як мозок намагається обманути тіло.

після свят увійти у звичний ритм виявилось все ж не просто. Тому на другий-третій день після вправ, опрацьована група м`язів нагадує про себе добряче. Одразу відчуваєш, над якою групою працював і де працював старанно. Позбавитись від цьогої можна лише в залі. Замкнене коло виходить. А це означає, що мій шлях до мети продовжується. Наступний тиждень принесе нові перемоги.

Партнер проекту: спортивний клуб “Evolution”