У Хмельницькому притулку здорових собак утримують волонтери, покалічених – роздають за кордон

На захист чотирилапих стали захисники тварин, які все ж добилися того, аби колишній директор пішов.
Журналіст «ВСІМ» вирішила побувати у притулку та на власні очі побачити, у яких умовах живуть тут безпритульні чотирилапі.
Лише переступивши поріг притулку, до ніг тут біжать більше десятка цуценят. Територія – порівняно велика, є де розгулятись. На подвір’ї пустує будівля, зі слів господаря, у планах – провести тут опалення та перемістити собак на зиму.
Вже кілька місяців у притулку «Добро» господарює інший керівник. Віталій Семенюк взяв на себе опіку над тваринами у лютому цього року. Каже, коли прийшов сюди – тут був карантин і на утриманні знаходилось лише три собаки.

Директор не приховує, що умови тут були жахливі і на той момент він уже наслухався чимало негативу навколо екс-директора і закладу загалом. Однак, все ж таки вирішив взятись за цю справу.

– Тут дійсно було жахливо, навколо закладу ходила «дурна» слава, ніби тварин тут мордують і жорстоко поводяться. Однак, це у минулому і я зараз цим минулим не хочу користуватися, – каже керівник закладу.
Для стерилізації умов немає
Притулок «Добро» функціонує як стерилізатор. Принаймні, так передбачалось ще за минулого господаря. Тварин виловлюють на вулиці, стерилізують у ветлікарні, а згодом привозять сюди до моменту їх одужання. В середньому, цей період триває 10-15 днів.
– Про собак на вулиці повідомляють люди. Їх привозить «Спецкомунтранс», після стерилізації і відновлення їх відвозили на те місце, де знаходили, – пояснює Віталій Семенюк.

Наразі у притулку знаходиться 46 собак, вольєрів тут лише 16, в кожному з яких – по три-чотири тварини. Безпритульних чотирилапих стараються віддавати небайдужим хмельничанам, однак, чимало псів живуть тут по кілька місяців.

У притулку нещодавно облаштували операційний кабінет

Належним умов для стерилізації немає. Однак, першу допомогу надавати можна.
– Сюди тричі на тиждень приходить ветеринар, оглядає і обколює собак, якщо є така необхідність, – каже директор притулку. – Можна перешити, якщо дуже потрібно. Однак, щоб стерилізувати, то немає навіть наркозу і працівників.
З харчуванням найскладніше – для мешканців притулку варить більше 80 літрів каші чи бульйону, які з’їдають за раз. Для щенят спеціально купує молоко. На господарстві нещодавно навіть з’явилось дві пари козенят.

На харчування однієї собаки йде близько 400 гривень на місяць. Однак, інших витрат теж вдосталь. В основному, це медикаменти – зокрема, існує потреба у вітамінах, антибіотиках, дезінфікуючих засобах, препаратах від паразитів. Адже собак привозять різних.
Цуценят пропонують через соцмережі
Безпритульним собакам у Хмельницькому, більшою мірою, допомагають волонтери та просто небайдужі хмельничани. Люди майже щоденно телефонують із запитаннями, що саме потрібно. Привозять усе – починаючи від звичайних мисок до їжі та ліків. Часто просто пропонують допомогу у прибиранні вольєрів чи приготуванні харчів. Однієї із таких волонтерів, яка постійно відвідують притулок, є Валентина Герасимова
Жінка розповідає «ВСІМ», що у «Добро» їздила неодноразово і пам’ятає, у яких умовах жили собаки раніше і як їм живеться зараз. Зізнається, що різниця помітна.
– Коли маю час, то завжди сюди приїжджаю, раз чи два рази на тиждень. От привезли багато цуценят, близько10-12, знайшли їх біля вбитої мами. Тепер проблема – куди їх віддати і чим годувати, – ділиться волонтер. – Сиджу і прошу у соцмережах, може хто зможе чимось допомогти.
Валентина Герасимова додає, що зараз собакам у притулку краще.
– Зміни однозначно є. Принаймні, тварин годують два рази на день, є вода. При старому директорові такого не було, бо він тільки надіявся на волонтерів.
Зараз хмельницькі волонтери співпрацюють з німецькою громадською організацією захисту тварин. Песиків фотографують та виставляють в Інтернет, після чого у них знаходиться господар. Забирають, переважно, хвостатих із вадами – перебитими лапками чи пораненнями.