«Ожиновий сезон триває ціле літо аж до вересня-жовтня»,

Ожино-малина та малино-суниця, шовковиця та вишня, брусниця та журавлина, ірга та лохина, аронія та актинідія… І ще безліч інших ягід-екзотів росте у відомого ягідника Ігоря Цибенка. В селі Вівсяники, що на Деражнянщині, разом зі своїм батьком фермер створив професійне господарство «Батьків cад». Нині воно є найкрупнішим українським ліцензійним розсадником. Ігор Васильович знає всі секрети розмноження та підвищення врожайності різних ягід та залюбки ділиться ними зі всіма охочими. Але особливий наголос робить на вирощування ожини. Каже, що вона не лише дуже смачна, але й перспективна.

Укорінення «королеви ягід» легке та практичне
Чорні, як ніч, та солодкі, як мед… Саме таке визначення дає ягодам ожини Ігор Цибенко. А ще ці кущики нині не мають голочок, витримують 30-градусні морози та родять плоди завбільшки із сірникову коробку. «Останні декілька років ожина користується просто шаленою популярністю серед садівників, — каже Ігор Цибенко. — І це не дивно, адже ця ягода дуже смачна, корисна, гарно плодоносить та не вибаглива. За це її називають «королевою ягід». А ще вона одна з найкомерційніших ягідних культур в Україні. Способів розмноження ожини є безліч, але найпопулярніші — це укорінення верхівок і живцювання та розмноження кореневими живцями. Перший спосіб легкий і практичний. Він базується на можливості вкорінення верхівки пагона. Ожина, як і літня малина, плодоносить на пагонах другого року. Щоб приступити до вкорінення, слід спочатку мати кущ із хорошим потенціалом зростання. Робити це краще з червня до кінця серпня. З початку вегетації слід залишити 3-4 сильних молодих пагони й при досягненні ними 1-5-2 м видалити у них верхівки. Приблизно через 14 днів із пазушних бруньок починають з’являтися пагони другого порядку. Вони, при досягненні ними 0,5-1 м, кінцями вставляються в землю на глибину 5-8 см або в контейнер. Я надаю перевагу останньому (укорінення в горщику дає кращі результати, рослина не травмується при пересадці й перевезенні). Коренева система формується приблизно з місяць. Саджанець із відрізком лози 15-20 см пересаджується в грунт (краще навесні). Після поливу мульчується. Якщо на гілочках другого порядку також видалити верхівки, то кількість саджанців із одного куща можна збільшити до півсотні! Після їх відділення залишається цілком сформований пагін для плодоношення в наступному році».

У ягідній колекції — понад 48 сортів!
Ігор Васильович вже не один рік привозить з-за кордону різні сорти ожини. Це такі перспективні рослини як Навахо, Хелен, Карака Блек, Лох Нес, Честер, Чорна Перлина, Апачі, Тупі, Полар і багато інших. Загалом на його присадибній ділянці росте близько 48 видів цієї ягідної культури. Більшість із них гарно зимують. Колекція постійно зростає та поповнюється новинками.
«Великим попитом нині користуються ремонтантні сорти, які не потребують укривання на зиму, — каже пан Ігор. — Вони просто зрізаються практично під корінь. До прикладу, нещодавно польські вчені вивели дуже морозостійкий сорт під назвою «Джезіна». Він витримує морози до 30ºС. Ця ягода середнього строку дозрівання, міцна й транспортабельна, до того ж надзвичайно смачна. Її вага сягає до 30 г. Це майже як невеличка сливка.
Французький сорт із поетичною назвою «Небеса можуть зачекати» — самий ранній у моїй колекції. Він повністю виправдовує свою назву — напрочуд смачний та ароматний. А це для ранніх сортів велика рідкість. Адже в природі заведено, що чим пізніша ожина, тим вона солодша. «Небеса можуть зачекати» дозріває вже 15 червня.
Закриває ожиновий сезон у вересні-жовтні сорт родом зі штату Орегон Вождь Джозеф (Chief Joseph). Завдяки йому тривалість «ягідного конвеєру» продовжилася на 1,5 місяця!
Нині досить часто ягідники продають сорти ожини, які навіть в Криму погано плодоносять, а в умовах холодного Поділля отримати з них гарний врожай взагалі нереально. Це, до прикладу, ожина Рубен, Прайм Арт. Їх не варто купувати. Це ж стосується ожини з Нової Зеландії та інших гібридів».

Після аномально теплої зими ожину слід обробити проти «грибків»
«Джезіна — це чи не єдиний сорт, який не потребує укриття на зиму, — каже ягідник. — Всі інші слід утеплювати. Це робиться дуже просто та швидко. Достатньо 30 хвилин, щоб накрити 50 кущів спанбондом. Адже кущі повністю безколючкові й доглядати за ними легко. Бажано підняти їх на шпалеру.
Рослина взагалі не примхлива, вона рідко хворіє та її практично не їдять шкідники, на противагу малині. Хоча захисту й потребує. Особливо після аномально теплої зими, коли активізуються грибкові хвороби. Ожина не скидає листя на зиму, тому ще восени слід повідтинати їх секатором (розсадник хвороб). Навесні ж вам потрібно буде лише підняти рослину на шпалеру та обробити бордоською сумішшю або препаратом «Медян-Екстра».